Skip to main content

Йосиф Е.

Енріко (р. 1 iV 1924 Белград) - серб. композитор. Навчався у М. Живковича (композиція) в Муз. академії в Белграді (до 1950), удосконалювався в Римі (1961-62). З 1957 викладає в Муз. академії в Белграді (з 1970 професор). Тяжіє до неокласицизму, використовує елементи музики Відродження та раннього бароко. Нац. пр. (1960, 1965).
Твори : балет Птах, що не опускай крила (птахів, які не склапа) своja крила, по Р. Тагору, 1970, Белград); Стефан Дечанський ( "драм. Літопис" для читців, солістів, хору і оркестру., 1970), камерні мотети Смерть Стефана Дечанского (1956), Світська камерна ораторія (Oratorio profano da camera, для сопрано, читця, челести, фп. І ударних , 1956); для орк. - 2 симфонії (1953; 1964 Нац. Ін., 1965), симфонієти (1954-1968); Лірична симфонія для 4 флейт, арфи, струн. орк. (Лірска, 1956); концерт для фортепіано. з оркестром. (1959; Нац. Ін., 1960); камерно-інструмент. ансамблі - фортепіано. тріо (1972), струн. квартет (1953), програмні п'єси для квінтету духових (1971), імпровізації на нар. тему для 14 духових (1949); п'єси для фортепіано. ; хори з інстр. ансамблем; романси; музика до вистав драм. т-ра і кінофільмів. Література : Pericic V., Muzicki stvaraoci u Srbiji, Beograd, (1969).

Музична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія, Радянський композитор. Під ред. Ю. В. Келдиша. 1973-1982.