Skip to main content

Висоцький М. Т.

Висоцький Михайло Тимофійович (бл. 1791-16 (28) ХII 1837 Москва) - рус. гітарист, композитор і педагог. Рід. в сім'ї кріпосного в підмосковному маєтку поета M. M. Хераськова. З основами муз. грамоти та прийомами гри на 7-струнної гітарі його познайомив С. Н. Аксьонов. Отримавши ок. 1813 вільну, оселився в Москві, де незабаром завоював популярність як віртуоз, композитор і педагог. Зблизився з Дж. Філд, А. І. Дюбюка, які вплинули на його творч. розвиток. Серед учнів В. - М. А. Стахович, І. Е. Ляхов, А. А. Григор 'єв, а також керівники моcк. циганських хорів - гітаристи І. О. Соколов, Ф. І. Губкін. За недо-рим даними, у В. брав уроки гри на гітарі М. Ю. Лермонтов, поcв. йому вірш "Звуки" (1830). Поряд з Аксьоновим В. - найбільший представник моcк. гітарної школи. Його гра, яка поєднувала співучість зі сміливою віртуозністю, відрізнялася самобутнім імпровізації. стилем, що виражався, зокрема, у своєрідній інтерпретації рус. нар. пісні. Останнє знайшло яскраве втілення в композиторській творчості В. Серед його творів гл. місце займають варіації на теми рус. нар. пісень (зазвичай - цикл з 4-5 варіацій, обрамлених імпровізації. "заставками" і "кінцівками"). В. належать також фантазії, прелюдії, варіації, перелож. для гітари п'єс В. А. Моцарта, Л. Бетховена, Філда, І. Н. Гуммеля і ін. Незадовго до смерті В. була видана його невелика "Практична школа семиструнної гітари" (М., 1836; з доп. - під назв. "Теоретична і практична школа семиструнної гітари", СПБ. , (Б. М); перєїзд. під. назв. "Школа для семиструнної гітари", М., 1927).
Література : Русанов В., Гітара і гітаристи, вип. 1, М., 1899; Іванов М., Михайло Тимофійович Висоцький, "СМ", 1948, No 6; Мануйлов В. A., Один з оспіваних Лермонтовим, в кн. : Ленінградський альманах, кн. 9, Л., 1954, с. 322-25; Вольман Б. Л., Гітара в Росії, Л., 1961, с. 94-105. І. М. Ямпольський.

Музична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія, Радянський композитор. Під ред. Ю. В. Келдиша. 1973-1982.