Skip to main content

Віола

загальне найменування струн. смичкових інструментів, поширене в пор. століття в романських країнах. Застосовувалося в разл. варіантах (італ., каталонський., притягує. - viola, старокаталонск. - viula, старофранц. - viele, vielle, viole, іспан. - vihuela). Нек-риє назв. позначали інструменти та ін. типів (vielle - колісну ліру, vihuela - щипкові інструменти, см. віуели). Походження слова не встановлено. У країнах герм. мов терміну "В." в осн. відповідає термін Фідель. На рубежі 15-16 вв. відбувся поділ В. (Фіделя) на два різних сімейства; B., k-які при грі мали вертикально між колінами, стали називати В. да гамба або "ножними" В. (хоча згодом вони часто називалися просто В.), а В., к-які виконавці тримали лівою рукою, - В . та браччо або "ручними" В. згодом це позначення також зникло з ужитку, і відповідні інструменти (скрипка, альт, віолончель стали іменуватися скрипковими. Див. Віоли.

Музична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія , Радянський композитор. Під ред. Ю. В. Келдиша. 1973-1982.