Skip to main content

Віардо-Гарсіа М. Р.

(viardot-Garcia) Мішель Pоліна (18 VII 1 821, Париж, - 17/18 V 1910 там же) - співачка (меццо-сопрано), вокальний педагог і композитор. Дочка і учениця іспан. педагога, співака М. Гарсіа (старшого), сестра М. Малибран. На фортепіано займалася у Ф. Ліста, по теорії композиції - у А. Рейхи. Вперше публічно виступила в Брюсселі. З 1839 солістка Італ. опери в Парижі (дебютувала в партії Дездемони - "Отелло" Россіні). Співала в разл. театрах Європи (в Петербурзі вперше в 1843), з 1837 багато концертувала. Кращі партії: Фідес ( «Пророк» Мейєрбера), Сафо ( "Сафо" Гуно), Орфей ( "Орфей і Еврідіка" Глюка), Золушка ( "Попелюшка" Россіні), Розіна, Норма, Лючія; Леонора ( "Фаворитка" Доніцетті), Донна Анна ( "Дон Жуан"). Творчість В. -Г. відрізнялося високою муз. культурою і драматіч. експресією. Блискучий вок. стиль, виразність і віртуозність співу, драматизм гри, закінченість у втіленні муз. -сценіч. образів визначили місце В. -Г. серед видатних співаків світу. У 1863 залишила сцену, присвятивши себе педагогич. діяльності; принципи В. -Г. справили великий вплив на суч. школу співу. Автор мн. романсів, дек. комич. опер, в т. ч. "Занадто багато жінок" (1867), "Бірюк» (1868, пост. в домашньому т-ре В. -Г. в Баден-Бадені), "Останній чаклун" (1869, Веймар). Лібрето для цих опер написав І. С. Тургенєв, близький друг В. -Г. У 1871-75 викладала спів в Паризькій консерваторії. Серед її учнів: Д.Aртo, M. Брандт, A. Стерлінг, А. Оргені, Б. Бьянкі.
Твори : L'йcole classique du chant, P., 1964. Література : Розанов А. С., Поліна Віардо-Гарсіа, Л., 1969; Василенко-Левітон М., Поліна Віардо, "СМ" 1955, No 3; Torrigi-Heiroth L., M-me Pauline Viardot-Garcia, Gen. , 1901; Hйritte-Viardot L., Une famille de grands musiciens, P., 1923; Fitz1yon A., The price of genius. A life of P. Viardot, L., 1964.

Музична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія, Радянський композитор. Під ред. Ю. В. Келдиша. 1973-1982.