Skip to main content

Музична енциклопедія

Гадулка

Гудулка (болг. Г'дулка) - болг. смичковий інструмент. Має 3-4 ігрових струни і, звичайно, 7-10 резонансні, наз. "Подгласніцамі". У минулому застосовувалися жильні ігрові струни; у суч. Г. всі струни металеві. Корпус дерев'яний довбані, грушоподібної форми, дека плоска з серпоподібна резонаторними отворами, шийка коротка, широка, без ладів, часто з накладними псевдогріфом.
Adagio
Adagio
(Адажіо, правильніше ададжо, італ., букв. - тихо, спокійно, повільно) - 1) Термін, спочатку означав (згідно Й. Й. Кванц , 1752) "з ніжністю". Як і ін. Подібні позначення, проставляється на початку муз. произв. для вказівки пануючого в ньому афекту, настрою ( см. афекту теорія). З терміном "А." пов'язувалося також уявлення про певний темпі.
Адам де ла Аль
Адам де ла Аль
(Adam de la Halle) (прізвисько - Арраської горбань (le Bossu d 'Arras)) (бл. 1238 або 1240, Аррас - ок. 1286, Неаполь) - франц. поет, драматург, композитор. З творів А. де ла А. збереглися 2 невеликі комедії. Найбільш відома з них "Гра про Робен та Маріон" (бл. 1 283), в якій драматіч. дію гармонійно поєднувалося про музикою.
Адам Е.
Адам Е.
(Аdam) Єні (р. 12 XII 1896 року, Сигетсентмиклош) - угор. композитор, диригент і педагог. Засл. арт. ВНР (1955). У 1925 закінчив Вищу муз. школу ім. Ф. Ліста в Будапешті у З. Кодая (композиція). У 1925-38 викладав спів в загальноосвіт. школах. У 1929-59 професор, зав. кафедрою муз. -пед. ф-ту, рук. хору Вищої муз.
Адам З.
Адам З.
(Adam) Tео Зігфрід (р. 1 VIII 1926 Дрезден) - нім. співак (бас) (НДР). Був півчим Крёйцкора в Дрездені, з 1949 співав у Дрезденської опери, з 1952 - в Берлінській державній. опері і в опері Франкфурта-на-Майні, в тому ж році дебютував в Байройті. Постійно виступає як камерний співак, бере участь у виконанні ораторіальних-кантатно соч.
Адамбергер В.
Адамбергер В.
(Adamberger) Валентин (6 VII 1743, Мюнхен - 24 VIII 1804 Відень) - нім. співак (тенор). Учень І. В. Валезі. Виступав в Італії, де завоював широку популярність під ім'ям Адамонті; два сезони (1777-78 і 1778-79) гастролював в Корол. т-ре "Хеймаркет" в Лондоні (співав в операх А. Саккини і "Милосердя Сципіона" І.
Адамі Д.
Адамі Д.
(Adami) Джузеппе (4 II 1878 Верона - 12 X 1946 Мілан) - італ. драматург, лібретист, театр. і муз. письменник і критик. З 1905 брав активну участь в муз. -театр. життя Мілана, писав либр. опер, оперет і балетів. У 1912 зблизився з Дж. Пуччіні, написав для нього либр. опер "Ластівка", "Плащ" (обидві - 1916), "Турандот" (совм.
Адаміч Е.
Адаміч Е.
(Adamic) Еміл (25 XII 1877, Доброва, поблизу Любляни, - 6 XII 1936 Любляна) - словен. композитор і диригент (Югославія). Навчався в Трієсті і Любляні; викладав музику в педагогич. уч-ще і гімназії в Любляні. У 1915-20 жив в Ташкенті. Для творчості А. характерні романтичний. і неоромантіч. тенденції, використання елементів словен.
Адамкявічюс В. І.
Адамкявічюс В. І.
Валентинас Ионович (6 vII 1925 Каунас - 3 V 1976, Вільнюс) - сов. співак (драм. тенор) і педагог. Нар. арт. Літів. РСР (1975). У 1950 закінчив Вільнюську консерваторію у К. І. Петраускаса. З 1942 артист хору, в 1949-50 і 1954-76 соліст Літів. т-ра опери і балету, в 1950-54 - Ленингр. т-ра опери і балету.
Адамов М. П.
Адамов М. П.
Михайло Прокопович (27 x (8 XI) 1874 с. Лапотково, нині Щёкінского р-ну Тульської обл. - 27 X 1946 Москва) - радянський трубач і корнет. Засл. арт. Республіки (1924). Герой Праці (1924). У 1896 закінчив Муз. -драматіч. уч-ще Моск. філармоніч. т-ва по класу труби А. Марквардта. У 1889-97 і 1903-46 працював в оркестрі Великого т-ра (Москва, з 1903 соліст-корнетист); в 1897-98 викладав в Муз.
Адамян А. А.
Адамян А. А.
Аршак Абгаровіч (22 iV (4 V) 1884, Баку - 17 II 1956, Єреван) - радянський музикознавець, композитор. Засл. деят. позовсв Арм. РСР (1945). Грі на фортепіано. і композиції навчався в консерваторії Штерна в Берліні (1904-06). У 1910 закінчив юрид. ф-т Петербурзького. ун-ту. У 1921-24 голова Будинки арм.
Адамян Г. Л.
Адамян Г. Л.
Гурген Левонович (р. 7 (20) xII 1911 Одеса) - сов. композитор і віолончеліст. Нар. арт. Арм. РСР (1968). У 1931 закінчив Єреванську консерваторію по класу віолончелі у Л. Я. Едельман, в 1937 - Моск. консерваторію у С. М. Козолупова, в 1939 - аспірантуру при ній у Є. М. Гузикова (клас квартету). Концертує з 1932.
Адан Л.
Адан Л.
(Adam) Луї (Йоганн Людвіг) (3 ХII тисяча сімсот п'ятьдесят вісім, Мюттерсхольц, Ельзас - 8 IV одна тисяча вісімсот сорок вісім, Париж) - франц. піаніст і педагог. За походженням ельзасец. Батько А. Ш. Адана. У 1797-1848 був професором Паризької консерваторії по класу фортепіано. Серед його учнів - Ф.
Адан Ш.
Адан Ш.
(Adam) Адольф Шарль (24 VII 1803, Париж - 3 V 1856 там же) - франц. композитор. Чл. Інституту Франції (1844). Син Л. Адана. Навчався в Паризькій консерваторії у Ф. Бенуа (орган), Еллера і А. Рейхи (контрапункт), а також у Ф. А. Буальдье (композиція), який справив на А. великий вплив. Рим. пр. (1825).
Адаптер
Адаптер
(Англ. adapter, від лат. adapto - пристосовую) - деталь електропрогравачі; см. Звукознімач. Музична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія, Радянський композитор. Під ред. Ю. В. Келдиша. 1973-1982.
Адігезалов В. З.
Адігезалов В. З.
Васиф Зульфугаров огли (р. 28 vII 1935 Баку) - радянський композитор. Чл. КПРС з 1960. У 1958 закінчив Азерб. консерваторію по класу композиції К. А. Караєва, в 1959 - по класу фортепіано. С. А. Кулієв. У 1959-61 гл. муз. редактор Азерб. філармонії, в 1961-64 і з 1972 викладач Азерб. консерваторії, в 1966-69 худ.
Аджарська музика
Аджарська музика
Аджарське нар. муз. творчість - складова частина вантаж. нар. музики. В Аджарії поширені дво-, три- і чотириголосні пісні, к-які діляться на трудові, календарні, обрядові, застільні, похідні, любовно-ліричні. , Побутові, хороводів і ін. Колискові, весільні, ліричні. пісні, плачі-голосіння і т. п., як правило, одноголосний і виконуються жінками.
Адлер Г.
Адлер Г.
(Adler) Гвідо (1 XI 1855, Ейбеншюц, нині Иванчице, Чехословаччина -15 II 1941 року, Відень) - австр. музикознавець. У 1874 закінчив Віденську консерваторію, де серед його вчителів був А. Брукнер. У 1870-х рр. виступив як пропагандист творчості Р. Вагнера (А. - один із засновників Академічного вагнерівського про-ва).
Адмони І. Г.
Адмони І. Г.
(Адмони-Червоний) Йоганн Григорович (p. 4 (17) VII 1906 року, Дессау, Німеччина) - сов. композитор. Навчався на ф-ті товариств. наук Ленингр. ун-ту (1922-26) і в Ленингр. консерваторії (1927-30, клас композиції М. О. Штейнберга). Основне місце в творчості А. займає камерна вок. музика (понад 100 произв.
Адорно Т.
Адорно Т.
(Adorno) Теодор (фам. батька Візенгрунд, Wiesengrand; А. - фам. матері) (11 IX 1903 році, Франкфурт-на-Майне- 6 VIII 1969 Бриг, Швейцарія) - ньому. філософ, соціолог, музикознавець і композитор. Вивчав композицію у Б. Секлеса і А. Берга, фп. - у Е. Юнга і Е. Штойермана, а також історію і теорію музики у Віденському ун-ті.
Адигейська музика
Адигейська музика
Нар. муз. культура адигейці включає пісенну творчість і музику до танців. Як правило, пісні мають хор. супровід. Найдавнішим видом пісенної творчості є форма оред (йоред) - чоловіча пісня, що співається в характері речитативу співаком-солістом з супроводом унісонного хору. Тематика цих пісень різноманітна: оповіді нартовского епосу (нарти - нар.
Адзайоло Ф.
Адзайоло Ф.
(Azzaiolo, Azzajuolo) Філіппо - італ. композитор 16 в. Рід. в Болоньї. Укладач і частково автор 3-томної антології ( "Villotte alla Padoana ... Villotte del fiore", тисячі п'ятсот п'ятьдесят дев'ять і 1 569) - цінного муз. пам'ятника минулого. До антології включені твори А. Руффо, Ламбертіні, Б. Піффарі і мн.
Аджемян А. В.
Аджемян А. В.
Олександр Вартанович (р. 25 vIII 1925 Тбілісі) - радянський композитор. Засл. деят. позовсв Арм. РСР (1965). У 1955 закінчив Єреванську консерваторію по класу композиції Г. І. Єгіазаряна. Найбільш яскраво проявляє себе в області симфонічного. і вок. музики. Написав ряд пісень, що відрізняються мелодич.
Аедоницкий П. К.
Аедоницкий П. К.
Павло Кузьмич (р. 19 vIII 1922 с. Троїцьке Ворошиловградської обл.) - сов. композитор. У 1941 закінчив історико-теоретич. від. муз. уч-ща в Горькому, в 1948 - муз. уч-ще при Моск. консерваторії по класу композиції А. Н. Александрова. У 1948-51 займався в Муз. -педагогіч. ін-ті ім. Гнєсіних у М. P. Гнесина; одночасно (1947-50) був зав.
Affettuoso
Affettuoso
(Аффеттуoсо, італ. - дуже ніжно, пристрасно, рвучко) - термін, що позначає характер виконання. Музична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія, Радянський композитор. Під ред. Ю. В. Келдиша. 1973-1982.
Агабабов С. А.
Агабабов С. А.
Сергій Артемович (25 x 1926 Махачкала - 23 X 1959) - сов. композитор. Закінчив в 1951 Даг. медичний ін-т і диригентсько-хор. відділення муз. уч-ща в Махачкалі. У 1956 закінчив Моск. консерваторію по класу композиції А. Н. Александрова, був аспірантом у Ю. А. Шапоріна. У творчості А. значить. місце займали вок.
Агач-кумуз
Агач-кумуз
Дагестанський трехструнних щипковий інструмент. Має вузький дерев'яний довбані совкоподібні корпус з тризубом внизу і плоскою дерев'яною декою, невелику шийку з 5-7 врізаними ладами і злегка відігнуту головку. Загальна дл. А. -К. 900-1000 мм. Струни металеві, жильні або шовкові. Налаштування різна, звукоряд діатонічний в обсязі децими або ундеціми.
Агаджіков А.
Агаджіков А.
Аман (Гаман Дурди) (р. 1 i 1937 Ашхабад) - сов. композитор. Засл. деят. позовсв туркмени. РСР (1974). У 1957 закінчив Муз. уч-ще в Ашхабаді по класу віолончелі, в 1963 - Моск. консерваторію але класу композиції у А. Н. Александрова. Зам. попер. правління CK туркмени. РСР (з 1977). У його кращих соч. втілені нац.
Агаева Х. Г.
Агаева Х. Г.
Хуршид Гасан кизи (7 (20) iV 1906 року, Баку - 3 XII 1953 там же) - сов. піаністка, музикознавець, педагог. Засл. деят. позовсв Азерб. РСР (1943). Навчалася грі на фортепіано. в Тюркської муз. технікумі у Б. А. Семенова (з 1921), в Азерб. консерваторії у І. С. Айзберг (з 1926). У 1939-41 вивчала історію музики (в Москві).
Агафошин П. С.
Агафошин П. С.
Петро Спиридонович (17 (29) xII 1874 с. Пирогово, нині Рязанської обл. - 1 VII 1950 Москва) - сов. гітарист, педагог. Учень А. І. Бенедиктова і В. А. Русанова. Спочатку грав на семиструнній гітарі, з 1901 на шестиструнної. У 1898-1908 соліст і концертмейстер Моск. суспільства мандолініста і гітаристів, з 1912 гітарист Малого т-ра.
Агаронян Р. М.
Агаронян Р. М.
Рубен Мікаеловіч (р. 24 v 1947 Рига) - сов. скрипаль. Нар. арт. Арм. РСР (1980). У 1971 закінчив Моск. консерваторію у Ю. І. Янкелевича, в 1974 - аспірантуру під рук. Л. Б. Когана. З 1971 соліст Армконцерта. Лауреат Всесоюзного конкурсу музикантів-виконавців (1962, 2-я ін.), Міжнар. конкурсів ім. П. І.
Агаццарі А.
Агаццарі А.
(Agazzari) Агостіно (2 XII 1578, Сієна - ок. 10 IV 1640 року, там же) - італ. композитор і муз. теоретик. Був Придв. музикантом імператора Матіаса у Відні. З 1602 служив капельмейстером Ньому. колегії в Римі, потім церкви Сант-Аполлінарія, Римської семінарії, з 1607 органіст собору в Сієні. Ранні соч.
Агаян М. К.
Агаян М. К.
Мушег Казаросовіч (17 (29) xI 1883 Тбілісі - 11 IX 1966 Єреван) - сов. музикознавець і композитор. Засл. деят. позовсв Арм. РСР (1939). Кандидат мистецтвознавства (1947). Чл. КПРС з 1917. Учасник боротьби за встановлення Рад. влади в Закавказзі. В 1907-11 навчався співу в Петерб. консерваторії, в 1930 закінчив хор.
Агдамський А. Б.
Агдамський А. Б.
(Наст. Фам. Бадалбейлі) Ахмед Башир огли (5 1 1884, Шуша, нині Нагірно-Карабахської АТ Азерб. РСР - 1 iV 1954 Баку) - сов. співак (ліричний. тенор). Засл. деят. позовсв Азерб. РСР (1943). Один з основоположників азерб. муз. т-ра. Сценічної. діяльність почав в 1910 в трупі культурно-просвітнього т-ва "Ніджат" (Баку).
Agnus dei
Agnus dei
(Aгнус дeі, лат. - агнець божий) - католич. спів, заключний розділ меси. Повний текст: Agnus Dei qui tollis peccata mundi, miserere nobis - "Агнець божий, ти, гріх світу на себе прийняв, помилуй нас" (під агенціями божим мається на увазі Христос). Останні слова меси, зазвичай примикають до цього тексту: Dona nobis pacem ( "Даруй нам мир").
Агогіки
Агогіки
(Від грец. agogn - відведення, яких віднесло) - невеликі відхилення від темпу (уповільнення або прискорення), які не позначаються в нотах і зумовлюють виразність муз. виконання. Термін «А.» застосовувався в ін. -греч. муз. теорії; в суч. музикознавства введений в 1884 X. Ріманом, який розробляв загальну теорію муз.
Агон
Агон
(Грец. Agon), в Др. Греції змагання, в т. Ч. Музичні, що складали частину урочистостей. ігор (Пифийских і ін.). Розрізнялися А. в співі під супровід кіфари (кіфародіческій A.), Авлос (авлодіческій A.), в грі на кіфарі (кіфарістіческій А.) і Авлос (авлетіческій A.). Назва А. носить один з балетів І. Ф.
Агостини П.
Агостини П.
(Agostini) Паоло (+1583, Валлерано - 3 X 1629, Рим) - італ. композитор і органіст. Учень Дж. Б. Наніно. Служив органістом церкви Санта-Марія в Трастевере, потім церк. капельмейстером (в Трастевере, Дамазо і ін.). З тисячі шістсот двадцять шість директор капели св. Петра в Римі. А. майстерно володів позов-вом контрапункту, був знавцем многогол.
Агренєв-Слов'янський Д. А.
Агренєв-Слов'янський Д. А.
(Наст. Фам. Агренєв, псевд. Слов'янський) Дмитро Олександрович (7 (19) ХII 1836 (по ін. Даними - 1834), Москва - 10 (23) VII 1908 , Рущук, нині Русе, Болгарія) - рус. співак (тенор), хор. диригент, збирач нар. пісень. Брав уроки співу в Москві, Петербурзі у Ф. Річчі. Удосконалювався у П. Романі (Італія, 1858), Дж.
Агренєва-Слов'янська О. Х.
Агренєва-Слов'янська О. Х.
(Уродж. Позднякова) Ольга Христофорівна (1847, с. Макарин Костромської губ. -20 xII 1920 році, Ялта) - рус. фольклористка і етнограф. Дружина і співробітниця Д. А. Агренєва-Слов'янського. Укладач 2 збірок нар. пісень, які виконувалися "Слов'янської капелою", автор статей про нар. музиці, що друкувалися в періодичних.
Агрікола А.
Агрікола А.
(Agricola) Олександр (відомий також під фам. Аккерман, Ackermann; часто називався тільки по імені, в деяких джерелах згадується як Alessandro d'Allemagna) (бл. 1446 - бл. 1506, Вальядолід) - нід. композитор фламандського або, можливо, ньому. походження. У 1470 жив у Флоренції, в 1471-74 служив при дворі Сфорца в Мілані, в 1476 вікарій в соборі Камбре; з 1500 - в Брюсселі при дворі Філіпа I Красивого.