Skip to main content

-Музичний-Енциклопедія

Хілла ознака

(L. Е. Hill, 1866-1952, англійський фізіолог) см. Хілла - Флека симптом. 1. Мала медична енциклопедія. - М.: Медична енциклопедія. 1991-96 рр. 2. Надання першої медичної допомоги. - М.: Великої російської енциклопедії. 1994 г. 3. Енциклопедичний словник медичних термінів. - М.: Радянська енциклопедія.
"Musikblaetter des anbruch"
"Musikblaetter des anbruch"
( "Музікблеттер дес бнбрух") - австр. муз. журнал. Виходив 2 рази в місяць в 1919-28 у Відні. Ред. О. Шнейдер (з підстави журналу) і П. Штефан (1923-37). Його продовження - журн. "Anbruch" (вид. Щомісяця у Відні до 1937). Публікував статті, поcв. гл. обр. питань суч. музики, матеріали дискусій, рецензії на нові произв.
Бобокалонов Ш. Н.
Бобокалонов Ш. Н.
Шаріф Нігматовіч (р. 1910 Самарканд) - радянський композитор і диригент. Засл. деят. позовсв Тадж. РСР (1961). Чл. КПРС з 1943. У 1930-33 вчився в Самаркандському муз. ін-ті на відділенні нар. інструментів. У 1934-39 виконавець на тадж. нар. інструментах в Т-ре ім. Лахути (Душанбе) і в 1939-46 - в оркестрі нар.
Блютнер Ю. Ф.
Блютнер Ю. Ф.
(Bluthner) Юліус Фердинанд (11 III 1824 Фалькенхайн, поблизу Мерзебурга - 13 X 1910 Лейпциг) - нім. фп. майстер , фабрикант. у 1853 заснував в Лейпцигу фп. фабрику, незабаром завоювала світову популярність (інструменти фабрики Б. отримали 1-ю пр. на Міжнар. виставці в Парижі, 1867). Вдосконалив конструкцію фп.
Блокфлёте
Блокфлёте
(Нім. blockflцte, Schnabelflцte, Kernspaltflцte, франц. flиte а bec, flиte douce, італ. flauto dolce, flauto diritto, англ. recorder). 1) Дух. інструмент, найважливіша різновид поздовжньої флейти. Являє собою циліндричні. трубку з клювообразним мундштуком, забезпечену ігровими отворами (7 на лицьовій і одне на тильній стороні).
Бобрінёва Р. М.
Бобрінёва Р. М.
Раїса (Розіта) Михайлівна (р. 30 iV 1930 Луганськ) - сов. співачка (лірико-драм. сопрано). Засл. арт. РРФСР (1970). У 1958 закінчила Моск. консерваторію у В. Ф. Рождественської, з того ж року солістка Моск. філармонії. У 1963 стажувалася в т-ре "Ла Скала". У репертуарі Б. произв. рус. , Заруб. і сов.
Блох Е.
Блох Е.
(Bloch) Ернест (24 VII 1880 Женева - 15 VII 1959 Портленд, шт. Орегон) - швейцарський і американський композитор, скрипаль, диригент і педагог. Навчався в консерваторії у Е. Жак-Далькроза (Женева), Е. Ізаї і Ф. Расса (Брюссель), І. Кнорра (Франкфурт-на-Майні) та Л. тюіль (Мюнхен). У 1909-10 працював диригентом в Лозанні і Невшателі.
Бобров А. К.
Бобров А. К.
Олександр Костянтинович (р. 24 iX (7 X) 1915 Пенза) - сов. артист оперети (баритон). Нар. арт. РРФСР (1965). Чл. КПРС з 1944. У 1931-38 артист балетної трупи Куйбишевського т-ра муз. комедії, з 1938 артист Узб. респ. т-ра муз. комедії (Ташкент), з 1949 - Кемеровського т-ра муз. комедії. Партії: Боні ( "Сільва" Кальмана), Нікош ( "Весела вдова" Легара), Дулітл ( "Моя прекрасна леді" Лоу), Яшка-артилерист ( "Весілля в Малинівці" Александрова), Граф Кутайсов ( "Холопка" Стрельникова), Яків Наконечн
Блуме Ф.
Блуме Ф.
(Blume) Фрідріх ( p. 5 I 1893 Шлюхтерні, Гессен) - нім. музикознавець (ФРН). Вивчав медицину, філософію; історію позов-в, історію і теорію музики (в Мюнхені у А. Зандбергера і Т. Кройера; в Лейпцигу у X. Рімана , Г. Абертей, А. Шеринга; в Берліні у Г. Кречмара і І. Вольфа). у 1927-29 рук. Ін-ту муз. науки, з 1935 співробітник Ін-ту ньому.
Богатиков Ю. І.
Богатиков Ю. І.
Юрій Йосипович (р. 28 iI 1932 р Єнакієве Донецької обл.) - сов. Естро. співак. Нар. арт. УРСР (1973). Чл. КПРС з 1968. У 1959 закінчив Харківське муз. уч-ще у М. А. Красновой. З 1960 соліст Харківського т-ра оперети, з 1961 - Харківської, з 1964 - Ворошиловградської філармоній. З 1974 соліст Кримської філармонії і худ.
Богатирьов А. В.
Богатирьов А. В.
Анатолій Васильович (р. 31 vII (13 VIII) 1913 Вітебськ) - радянський композитор, педагог, суспільств. діяч. Нар. арт. БССР (1968). Чл. КПРС з 1954. Деп. Верх. Ради УРСР 1-4-го скликань. У 1937 закінчив Білорус. консерваторію по класу композиції В. А. Золотарьова. У 1938-49 перед. правління CK БССР. У 1941-43 проректор Свердловської консерваторії; в 1948-62 ректор і викладач по класу композиції Білоруської консерваторії (з 1960 професор).
"Musikforschung"
"Musikforschung"
( "Музікфоршунг") - нім. музикознавчий науч. журнал (ФРН). Видається з 1948 фірмою "Беренрайтер" в Касселі. Виходить кожного кварталу. Орган Муз. -ісследоват. т-ва. Засновник і гл. ред. x. Альбрехт, з 1961 гол. ред. Л. Фіншер. Публікує проблемні статті, поcв. музиці минулого і сучасності, науч. повідомлення, доповіді, рецензії на дисертації, книги і ноти, а також дає коротку інформацію про діяльність Муз.
Богданов П. А.
Богданов П. А.
Паладій Андрійович (27 xI (9 XII) 1881 Петербург - 31 III 1971, Ленінград) - сов. хор. диригент, композитор і педагог. Нар. арт. РРФСР (1954). У 1903 закінчив класи Придв. співочих. капели за спеціальностями: теорія музики, скрипка і хор. диригування (навчався у Н. А. Римського-Корсакова, М. А. Балакірєва, А.
Блуменфельд Ф. М.
Блуменфельд Ф. М.
Фелікс Михайлович (7 (19) iV 1863 Ковалівка Херсонської губ. - 21 I 1931 Москва) - сов. піаніст, диригент, композитор і педагог. Засл. деят. позовсв РРФСР (1927). Первісне муз. освіту здобув у Г. В. Нейгауза в Єлисаветграді. У 1885 закінчив Петерб. консерваторію по класу фортепіано. P. P. Штейна. Композиції навчався у Н.
Блюз
Блюз
(Англ. Blues, скор. Від blue devils - меланхолія, смуток) - спочатку сольна лірична пісня амер. негрів з берегів Міссісіпі. Відома з кінця 19 ст. ; зародилася, можливо, ще в сер. століття. Зазвичай висловлювала тугу за втраченим щастя. Пройшла дек. стадій розвитку. Найбільш рання форма - сільський, або архаїчний, Б.
Богачова І. П.
Богачова І. П.
Ірина Петрівна (р. 2. iII. 1939 Ленінград) - сов. Співачка (меццо-сопрано). Засл. Арт. РРФСР (1970). У 1965 закінчила Ленингр. консерваторію по класу співу І. П. Тимонове-Левандо. Лауреат Всесоюзного конкурсу ім. М. І. Глінки (Москва, 1962, 2-я ін.) і Міжнар. конкурсу вокалістів у Ріо-де-Жанейро (1967, 1 -я ін.
Богданов В. Я.
Богданов В. Я.
Валентин Якович (р. 3 iI 1918 року, Вітебськ) - сов. співак (баритон). Нар. арт. РРФСР (1973). Чл. КПРС з 1943. У 1947 закінчив Свердловську консерваторію. У 1947-50 соліст армійських ансамблів пісні і танцю, в 1951-57 працював в т-рах муз. комедії Воронежа і Іванова, з 1958 соліст т-ра в Алма-Аті, потім в Горькому, Ленінграді, з 1967 - Пермського т-ра опери і балету.
Богатирьов П. І.
Богатирьов П. І.
Павло Іванович (15 (27) vII 1849 Москва - 17 (29) I 1908 році, там же) - рус. співак (тенор). Навчався співу у В. Н. Кашперова. У 1874 дебютував на сцені київського гір. т-ра в партії Собініна ( "Іван Сусанін"). Надалі виконував провідні партії у мн. провинц. т-рах, а також в Москві (Великий т-р, трупа М.
Бобровський В. П.
Бобровський В. П.
Віктор Петрович (р. 24 vII (6 VIII) 1906 року, Сімферополь) - сов. Музикознавець і педагог. Кандидат мистецтвознавства (1953). В 1930 закінчив Моск. Консерваторію по класу фортепіано. PP Кенеман (одночасно відвідував муз. науково-дослідне відділення). в 1936-41 навчався на теоретич. відділенні Центр.
Богатирьов С. С.
Богатирьов С. С.
Семен Семенович (3 (15) iI 1890, Харків - 31 XII 1960 Москва) - сов. муз. теоретик і педагог. Засл. деят. позовсв РРФСР (1946). Д-р мистецтвознавства (1947). У 1912 закінчив юрид. ф-т Харківського ун-ту, в 1916 - Петроград. консерваторію по класу композиції Я. Вітола. У 1917-19 і з 1922 викладач, з 1935 професор по класу композиції Харківської консерваторії (до 1941 був послідовно деканом, заст.
Богданов Ю. Н.
Богданов Ю. Н.
Юрій Никифорович (р. 16 xII 1923 Челябінськ) - сов. артист оперети (баритон). Нар. арт. РРФСР (1979). Чл. КПРС з 1944. У 1951 закінчив Московське муз. -театр. уч-ще ім. А. К. Глазунова, в 1955 - ГИТИС. З 1951 соліст Волгоградського т-ра муз. комедії, з 1956 - Моск. т-ра оперети. Партії: Рауль ( "Фіалка Монмартру" Кальмана), Фавар ( "Жюстина Фавар" Оффенбаха), Граф Данило ( "Весела вдова" Легара), Максим ( "Син клоуна" Дунаєвського), Олексій, Пабло, Воєвода, Андрій Бакланов ( "Трембіта "," Поцілу
Богданов Ф. Ф.
Богданов Ф. Ф.
Федір Федорович (27 xII 1903 (9 I 1904), Харків - 14 VII 1981, там же) - сов. композитор і диригент. У 1928-30 навчався в Харківському муз. -драм. ін-ті. З 1930 гл. редактор муз. радіомовлення УРСР, одноврем. гл. диригент Харківського т-ра робітничої молоді. З 1937 гл. диригент і зав. муз. частиною Донецького муз.
Богданова-Чеснокова Г. В.
Богданова-Чеснокова Г. В.
Гликерия Василівна (р. 13 (26) v 1904 Петербург) - сов. артистка оперети. Нар. арт. РРФСР (1970). У 1924 закінчила Школу російської драми в Ленінграді, де займалася під рук. В. Н. Давидова. Сценічної. діяльність розпочала в 1920 в Олександрійському т-ре (нині Ленингр. т-р драми ім. А. С. Пушкіна). У 1925-45 артистка Ленингр.
Богданова Н. С.
Богданова Н. С.
(Уродж. Зінов'єва) Настасья Степанівна (1860, дер. Зінов'євськ, нині Архангельської обл. - 9 iV 1937 Петрозаводськ) - рус. сказительница, виконавиця старовинних плачів (вопленіци). Позов-во вчиненні старин засвоїла з дитячих років. З 1890 була вопленіци на похоронах і весіллях. У поч. 1-го десятиліття 20 в.
Богданович А. В.
Богданович А. В.
Олександр Володимирович (22 x (3 XI) 1874 Смоленськ - 6 IV 1950 Москва) - радянський артист опери (ліричний. Тенор). Засл. арт. Республіки (1925). У 1894, займаючись на мед. ф-ті Моск. ун-ту, одночасно брав уроки співу у І. І. Онноре. У 1904 вчився в Італії у А. Броджі і Ф. Валеро. У 1902 дебютував як співак в Териоках.
Богданян Г. К.
Богданян Г. К.
Грачик Карапетович (р. 9 (22) x 1913 Ростов-на-Дону) - радянський скрипаль, педагог. Засл. деят. позовсв Арм. РСР (1964). В 1936 закінчив Моск. консерваторію по класу скрипки А. І. Ямпільського, в 1938 - аспірантуру (кер. М. Б. Полякін). У 1932-1955 (з перервою) очолював Держ. квартет ім. А. А. Спендиарова.
Abbassando
Abbassando
(Аббассандо, італ. - знижуючи, послаблюючи) - позначення, що застосовується в нотному листі; вказує на те, що виконавець повинен поступово зменшувати, послаблювати силу звуку. Музична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія, Радянський композитор. Під ред. Ю. В. Келдиша. 1973-1982.
"Muzica"
"Muzica"
( "Музика") - рум. журнал; орган cK CPP і Ради з культури і соціалістичної. вихованню. Видається з 1950 щомісяця. З 1964 гл. ред. В. Томеску. Публікує матеріали про рум. муз. позов-ве, гл. обр. сучасному, розбори творів, статті з історії та теорії рум. музики (в т. ч. по фольклористиці), з питань муз.
Богогласник
Богогласник
Збірник духовних кантів і псальм, широко поширений на Зап. Україна в кінці 18 і поч. 19 ст. Був складений на основі більш ранніх рукописних збірок. Імена деяких осіб, які брали участь в складанні Б., зашифровані в акровіршем. Найстаріший Б. виданий в Почаївській лаврської друкарні в 1790. Кращим Б. з нотами вважається надрукований там же в 1825.
Богданов-Березовський В. М.
Богданов-Березовський В. М.
Валеріан Михайлович (4 (17) vII 1903 році, дер. Старожіловка поблизу Петербурга - 13 V 1971, Москва) - сов. композитор, музикознавець, муз. -обществ. діяч, педагог. Засл. деят. позовсв РРФСР (1968). Навчався в Ленингр. консерваторії (1919-27, в класах М. О. Штейнберга, С. М. Ляпунова, В. В. Щербачова).
Бодо С.
Бодо С.
(Baudo) Серж (р. 16 VII 1927 Марсель) - франц. диригент. Муз. освіту здобув в Паризькій консерваторії. Диригентську діяльність почав в 1951. Був піаністом "Концертів Ламуре" (з 1952), муз. рук. Радіо в Ніцці, диригував оперними пост. і концертами муз. фестивалів в м Екс-ан-Прованс, виступав з Нац. оркестром Об-ва концертів Паризької консерваторії.
Бодрі Ж.
Бодрі Ж.
(Beaudry) Жак (р. 10 X 1924 Сорель, Квебек) - канад. диригент. У 1946-52 навчався в класі фортепіано. Корол. муз. консерваторії в Брюсселі, там же вивчав диригування під рук. Р. Дефоссе. З 1954 працює в Канаді, виступає з найбільшими канад. оркестрами в Торонто, Квебеку, Монреалі та ін. містах країни.
Богословський Е. В.
Богословський Е. В.
Євген Васильович (13 (25) x 1874 Нижній Новгород, нині Гіркий - 8 IX 1941 року, Чернігів) - сов. музикознавець і піаніст. Закінчив Моск. консерваторію по класу фортепіано. H. Е. Шишкіна (1900); теоретич. предмети вивчав під рук. С. І. Танєєва. Навчався також у Моск. ун-ті (1900-05). Був членом Моск. т-ва поширення техніч.
Боголюбов Н. Н.
Боголюбов Н. Н.
Микола Миколайович (13 (25) i 1870 році, поблизу Бугуруслана Симбірської губ. - 4 III 1951 Перм) - сов. оперний режисер і педагог. Засл. арт. РРФСР (1927). У 1894 закінчив Муз. уч-ще в Казані. Режисерську діяльність почав в рус. провінційних оперних трупах. З 1911 режисер-постановник Маріїнського т-ра (нині Ленингр.
Боданцкі А.
Боданцкі А.
(Bodanzky) Артур (16 XII 1 877, Відень - 23 XI 1939 Нью-Йорк) - австр. диригент. Навчався у Віденській консерваторії у К. Греденера (диригування) і І. Н. Фукса (теорія), пізніше - у А. Цемлінского (диригування). З 1896 скрипаль оркестру Придв. опери у Відні. Творчу діяльність розпочав як диригент оперети в Чеське-Будейовіце (1900), потім у Відні ( "Карлс-театр" і "Театр ан дер Вин", 1904), з 1903 асистент Г.
Богуславський К. Е.
Богуславський К. Е.
Костянтин Євгенович (21 v 1895, с. Павлівка, нині Харківської обл. - 7 XII 1943) - радянський композитор, співак (бас) і хормейстер. Здобув освіту в духовній семінарії в Харкові (1910-14), з 1915 брав приватні уроки співу у П. В. Голубєва. У поч. 20-х рр. навчався в Харківській консерваторії (клас композиції С.
"Muzsika"
"Muzsika"
( "Межіка") - угор. муз. журнал. Осн. в 1958 в Будапешті Ш. Асталош, к-рий був його гол. ред. до кінця життя (1970). З 1970 гл. ред. М. Фойер. Виходить двічі на місяць. "М." - науково-популярний журнал, посв. муз. життя Венг. Нар. Республіки, дає інформацію про угор. -советскіх муз. зв'язках, про найважливіші муз.
Богуславський М. В.
Богуславський М. В.
Микита Володимирович (р. 9 (22) v 1913 Петербург) - сов. композитор. Засл. діяч позов-в РРФСР (1968). У 1927- 28 навчався композиції у А. К. Глазунова. У 1930-34 вільний слухач Ленингр. консерваторії (клас композиції П. Б. Рязанова; поліфонії, інструментування, аналізу муз. форм - X. С. Кушнарьова, М.
Бозіо А.
Бозіо А.
(Bosio) Анджоліні (22 VIII 1830 Турин - 31 III (12 IV) 1859 Петербург) - італ. співачка (сопрано). Учениця В. Каттанео (Мілан). У 1846 дебютувала в Мілані на сцені корол. оперного т-ра. Гастролювала в оперних т-рах Італії та ін. Зап. -Європа. країн, а також в США. З 1852 регулярно співала в т-ре "Ковент-Гарден" (Лондон).
Бойкін Н. М.
Бойкін Н. М.
Никифор Михайлович (р. 2 (15) vI 1901, с. Товмач, нині Шполянського р-ну Черкаської обл.) - сов. співак (баритон). Нар. арт. РРФСР (1957). Чл. КПРС з 1941. У 1935 закінчив Дніпропетровський муз. -театр. технікум. Сценічної. діяльність почав в 1930 в Дніпропетровському муз. -драм. т-ре ім. Шевченко. З 1935 соліст Дніпропетровського т-ра опери і балету, з 1944 - Харківського т-ра опери та балету ім.
Бойко А. І.
Бойко А. І.
(Наст. Фам. - Могільніченко) Андрій Іванович (р. 10 (23) iX 1905 с. Воронцовка, нині Воронежської обл.) - сов . співак (тенор). Нар. арт. Узб. РСР (1950). У 1932 закінчив Муз. уч-ще ім. Хамзи в Ташкенті, з того ж року соліст Ансамблю пісні і танцю Середньоазіатського воєн. округу, в 1935-69 Узб. т-ра опери і балету.