Skip to main content

Музична енциклопедія

Історіографія музична

См. в ст. Музикознавство. Музична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія, Радянський композитор. Під ред. Ю. В. Келдиша. 1973-1982.
Аббіаті Л.
Аббіаті Л.
(Abbiate) Луї (Людвіг Едуардович) (1866, Монте-Карло, Монако - 1933, Ванс, Франція) - франц. віолончеліст. Навчався грі на фортепіано. у К. Казелли (Турин). Закінчив Паризьку консерваторію по класу віолончелі Ж. Дельсара. Концертував в разл. країнах (в 1899 в Росії). Був солістом оркестру т-ра "Ла Скала".
Абревіатура
Абревіатура
(Італ. abbreviature, від лат. аbbrevio - скорочую) - знак скорочення і спрощення в нотному листі. За допомогою разл. А. позначають повторення до . -л. щодо самостійної, внутрішньо завершеною частини твору або куплета пісні ( см. Реприза, Da capo, Dal segno; прим. 1), повторення отд. тактів і мелодійна.
Абд Аль-Кадір
Абд Аль-Кадір
(Ібн Ганбі) (сер. 14 ст., Марага, Азербайджан - березень 1435, Герат, Афганістан) - арабо-перська муз. теоретик. Був Придв. співаком і музикантом султанів Хусейна (1374-82), Ахмада (1382-1410) і, можливо, Баязида (1389-1403). Високо оцінювався сучасниками як музикант, поет і художник. Праці А. аль-К.
Абдраев М.
Абдраев М.
Мукаша (p. 5 V 1920 році, Кизил-Аскерскій, нині Сокулукский р-н) - кирг. сов. композитор. Засл. деят. позовсв Кирг. РСР (1964) . Депутат Верх. Ради Кирг. РСР 7-го скликання. в 1940-44 навчався в Кирг. студії при Моск. консерваторії (клас Г. І. Літинського, потім В. Г. Фере). в 1950 закінчив Моск. консерваторію по класу композиції С.
Абдул Карім Хан
Абдул Карім Хан
(Г. нар. невід. - 1937) - інд. співак класичні. стилю (традиція хиндустани). Навчався у Кале Хана і Абдулли Хана (Кіранская гхарана), навчався також грі на вині і саранги. Був Придв. музикантом в Барода, потім жив і виступав в Мірадж, в 1913 осн. муз. школу ( "Арья Сангі Відьялайя") в Пуне. Здобув популярність як виконавець вок.
Абдуллаєв К. А.
Абдуллаєв К. А.
Карім Абдуллаевич (р. 12 iI 1901, Ташкент) - сов. композитор. Засл. арт. Узб. РСР (1956). У 1925 закінчив муз. уч-ще в Ташкенті по класу труби. Потім навчався в Москві на етнографіч. курсах при гімн і на історико-теоретич. ф-ті Моск. консерваторії. Працював в Ташкенті інспектором музики при Нар. комісаріаті освіти, муз.
Абдуллаєв К. Д. -Б.
Абдуллаєв К. Д. -Б.
Кемал Джан-Бахіш огли (р. 18 i 1927 Баку) - радянський диригент. Нар. арт. Азерб. РСР (1967). Чл. КПРС з 1956. Закінчив Азерб. (Клас альта А. А. Гроссмана) і Моск. (Клас диригування Л. М. Гінзбурга) консерваторії. З 1952 диригент, з 1953 гол. диригент Азерб. т-ра опери та балету, де під його рук. були здійснені постановки опер "Євгеній Онєгін" (1953); "Сицилійська вечірня" Верді (1954), "Азад" Джангірова (1957), балетів "Сім красунь" Караєва (1952), "Гюльшен" С.
Абдуллін М. М.
Абдуллін М. М.
Муслім Мукімовіч (р. 1 (14) iII 1916 Усть-Каменогорськ, нині Сх. -Казахстанская обл.) - сов. співак (ліричний. тенор). Нар. арт. Казах. РСР (1947). У 1939 закінчив Казах. студію при Моск. консерваторії. З цього ж року і до 1970 соліст Казах. т-ра опери і балету. Співав партії в класичні. рус. і зап. -Європа.
Абдуллін Р. М.
Абдуллін Р. М.
Ришат Мукімовіч (р. 1 (14) iII 1916 Усть-Каменогорськ) - радянський співак (баритон). Народний артист СРСР (1967). Чл. КПРС з 1955. Вчився в Алма-Атинській музичному технікумі (1933-35) і в Казах. студії при Моск. консерваторії у А. І. Вишневського (1936-39). З 1939 соліст Казах. т-ра опери і балету.
Абдурахманов Г.
Абдурахманов Г.
Гулям (p. 1 (14) V 1910 р Туркестан, нині Казах. РСР) - сов. співак (тенор). Нар. арт. Узб. РСР (1950). У 1939 закінчив Узб. студію при Моск. консерваторії. Сценічної. діяльність почав в 1929 в Самаркандському муз. т-ре. У 1939-55 соліст Узб. т-ра опери і балету, в 1954-80 - Узб. філармонії. Партії: Кадир ( "Гюльсара" Глієра та Садикова; Держ.
Абдурахманова Д. Г.
Абдурахманова Д. Г.
Дільбар Гулямовна (р. 1 v 1936 Москва) - сов. диригент. Нар. арт. СРСР (1977). Чл. КПРС з 1965. Закінчила Ташкентську консерваторію по класах скрипки у Б. Тітель (1959), диригування у М. А. Ашрафі (1960). З 1955 артистка оркестру Узб. т-ра опери і балету, з 1960 диригент, з 1975 худ. рук. і гол. диригент там же.
Абе К.
Абе К.
Комей (р. 1 iX 1911 Хіросіма) - япон. композитор і диригент. Закінчив Токійську муз. академію за класами віолончелі (у Веркмейстера, 1933), композиції (у К. Прінгсхайма, 1936) і диригування (у Й. Розенштока, 1939). З 1954 професор муз. коледжу в Кіото. У 1960-63 очолював Т-во япон. суч. музики, в 1969-74 професор і декан муз.
Абель К.
Абель К.
(Abel) Крістіан Фердинанд (р. Ок. 1695 - дата і місце смерті невід.) - нім. гамбіст і віолончеліст. У 1720-37 грав в Кетенського Придв. капелі. Можливо, спеціально для А. були написані І. С. Бахом сюїти для віолончелі соло. Музична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія, Радянський композитор. Під ред.
Абель К. Ф.
Абель К. Ф.
(Abel) Карл Фрідріх (22 XII один тисячу сімсот двадцять три, Кьотен - 20 VI +1787, Лондон) - нім. гамбіст і композитор. Син Кр. Ф. Абеля. Грі на Гамбія навчався у батька, композиції - у І. С. Баха в школі св. Фоми в Лейпцігу. У 1748-58 грав на віолі да гамба в Дрезденської Придв. капелі під рук. І. А.
Абеліовіч Л. М.
Абеліовіч Л. М.
Лев Мойсейович (р. 24 xII 1911 (6 I 1912), Вільнюс) - радянський композитор. Заслужений деят. позовсв БССР (1963). У 1935-39 навчався у Варшавській консерваторії у З. Джевецкого (фортепіано.) І М. Сікорського (композиція). У 1941 закінчив Білорус. консерваторію по класу композиції В. А. Золотарьова. Удосконалювався у М.
Абендрот Г.
Абендрот Г.
(Abendroth) Герман (19 I 1883 Франкфурт-на-Майні - 29 V 1956, Йена) - нім. Диригент. чл. Ньому. академії позов-в в Берліні (ГДР). Учень Л. тюіль і Ф. Мотл (Мюнхен). диригентської діяльність А. протікала в Мюнхені (1903-04), Любеку (з 1905 - Союз друзів музики, одночасно з 1907 - Міський т-р; одночасно з 1910 - Філармонійний хор), Ессені (в 1911-14 музик-директор), Кельні (з 1915 рук.
Аберту Г.
Аберту Г.
(Abert) Герман (25 III 1871 році, Штутгарт - 13 VIII 1927 там же) - нім. музикознавець. Чл. Прусської академії наук (1925). Вихованець Штутгартській консерваторії, син і учень Я. Абертей. Спеціалізувався як історик музики в Берлінському університеті, вивчав також класичні. філологію. З 1902 доцент, пізніше професор ун-тов в Галле, Лейпцигу, Берліні.
Аберту Я.
Аберту Я.
(Abert) Ян (Йоганн Йозеф) (20 IX 1832, Коховіце, Чехія - 1 IV 1915 Штутгарт) - чеськ. композитор. Навчався у Й. Храбе грі на контрабасі і у Я. Б. кітлах композиції в Празької консерваторії, брав також уроки по композиції у І. В. Томашек. Удосконалювався в Парижі, де зустрічався з Дж. Мейєрбером, Дж. Россіні, Ф.
Абхазька музика
Абхазька музика
Абх. нар. музика багатоголосого. Своєрідні 2 і 3-голосна пісні. Муз. лад ряду пісень, в т. ч. культових, мисливських, трудових, свідчить про їх давнє походження. Особливе місце в муз. фольклорі займає історико-героич. епос, яскраво відбив сувору, мужнє життя народу і його характер. Новий побут і світовідчуття абхазів виражені в суч.
Аблец І. М.
Аблец І. М.
Ісаак Михайлович (1778-1829) - рус. артист балету, балетмейстер, педагог. У 1796 закінчив Петерб. театр. школу і був зарахований до балетної трупи імп. т-рів. Учень І. І. Вальберх. У 1807 переведений "в званні дансера" в Москву, де виступав в "шляхетних" і характерних танцях. Поставив балети-дивертисменти ( "гішпанскім вечора", 1809), комедійні балети ( "Школа П'єро", 1812) і пантомімні ( "алжирці, або Переможені морські розбійники", 1812) - все на збірну музику.
Аблесимов А. О.
Аблесимов А. О.
Олександр Онисимович (27 vIII (7 IX) 1742, Галицький повіт, нині Костромська обл. - 1783, Москва) - рус. письменник, журналіст , драматург. Автор тексту однієї з перших рус. опер "Мельник - чаклун, обманщик і сват" (музика MM Соколовського, 1779, Москва). Завдяки соковитої нар. колориту, влучним характеристикам і живій, цікавій фабулі опера набула величезної популярності і послужила зразком для произв.
Абрахам Д.
Абрахам Д.
(Abraham) Джералд (р. 9 III 1904 Нью-порт, о-в Уайт) - англ. музикознавець. Муз. ред. Бі-Бі-Сі в Лондоні (1942-47 і 1962-67). Співпрацював в муз. журналах (з 1935) і вид. , Пов'язаних з питаннями грамзапису і муз. програмами радіо, викладав історію музики в університеті Ліверпуля ун-ті. Чл. Ради Корольов.
Абрахам П.
Абрахам П.
(Аbrahаm) Пал (2 XI 1892 Апатин, нині Югославія - 6 V 1960 Гамбург) - угор. композитор і диригент. Навчався в Академії музики в Будапешті (1910-16). У 1931-33 працював в Берліні, після приходу фашизму поїхав до Відня, потім жив в Парижі, на Кубі, з 1939 - в Нью-Йорку. Останні роки життя працював у Гамбурзі.
Авраамів А. М.
Авраамів А. М.
Арсеній Михайлович (10 (22) iV 1886 році, хутір Малий Несветай, нині Ростовської обл. - 19 V 1944, Mocквa) - сов. муз. теоретик, фольклорист і композитор. У 1908-11 навчався в Муз. -драм. уч-ще Моск. філармоніч. т-ва у І. Н. Протопопова та А. М. Корещенко (теорія музики), користувався порадами С. І. Танєєва.
Абрамов Г. А.
Абрамов Г. А.
Георгій Андрійович (30 iII (12 IV) 1903 році, Москва - 1 XI 1966 там же) - сов. співак (баритон). Засл. арт. РРФСР (1944). Чл. КПРС з 1939. У 1931 закінчив Моск. муз. технікум ім. А. і Н. Рубінштейнів (клас співу А. Ф. Засядька). У 1931-66 соліст Всесоюзного радіо і телебачення. Брав участь в оперних спектаклях радіо.
Абрамович Б. А.
Абрамович Б. А.
Борис Олександрович (p. 3 (16) IV 1910 Харків) - сов. піаніст-ансамбліст. В 1930 закінчив Моск. консерваторію по класу фортепіано. У 1932-41 асистент оперного і камерного вок. класів З. П. Лодій, К. Н. Дорліак, А. Л. Доливо; в 1934-40 концертмейстер класу А. В. Нежданової в Оперної студії Великого т-ра.
Абрамян Е. А.
Абрамян Е. А.
Едуард Асланович (р. 22 v 1923 Тбілісі) - сов. композитор і піаніст. Засл. деят. позовсв Арм. РСР (1965). Чл. КПРС з 1946. У 1950 закінчив Тбіліської консерваторії по класах композиції у С. В. Бархударяна, фп. у А. І. Тулашвілі. У 1951-1953 удосконалювався у Г. І. Літинського (композиція) в студії при Будинку культури Вірменії (Москва).
Абрамян М. В.
Абрамян М. В.
Медея Вартанівна (р. 8 iII 1932 Єреван) - сов. віолончелістка. Нар. арт. Арм. РСР (1980). У 1956 закінчила Моск. консерваторію, з того ж року солістка Арм. філармонії. 1-а виконавиця мн. присвячених їй віолончельних произв. арм. сов. композиторів. 2-я пр. На Міжнар. конкурсі віолончелістів ім. Г. Вігана (Прага, 1955).
Абраньі Е.
Абраньі Е.
(Аbrаnyi) Еміль (p. 22 IX 1882 році, Будапешт) - угор. композитор і диригент. Син поета Е. Абраньі, онук К. Абраньі. З 1896 навчався в Академії музики ім. Ф. Ліста у X. Кёслера (композиція і орган) та І. Томана (фортепіано.). З 1902 удосконалювався як диригент у А. Нікіша в Лейпцигу. У 1904-07 диригент Міського т-ра в Кельні, в 1907-11 - в Ганновері.
Абраньі К.
Абраньі К.
(Аbrаnyi) Корнель (15 X 1822, Сентдьyoрдь-Абрань - 20 XII 1903 році, Будапешт) - угор. піаніст, композитор, муз. письменник і муз. -обществ. діяч. На муз. розвиток А. вплинули видатні майстри вербункош - Я. Лавотта, Я. Біхарі, М. Рожавёльдьі і ін. угор. музиканти, з до-римі А. спілкувався з дитинства.