Skip to main content

Музична енциклопедія

Вейсберг Ю. Л.

(За чоловіком Рімская- Корсакова) Юлія Лазарівна (25 xII 1 879 (6 I 1880), Оренбург - 1 III 1942 року, Ленінград) - сов. композитор. У 1903 закінчила Вищі дружин. курси; навчалася в Петерб. консерваторії у Н. А. Римського-Корсакова і А. К. Глазунова. Удосконалювалася в Німеччині у М. Регер. У 1915-17 совм.
А
А
1) Перша буква алфавіту музичного назву і буквене позначення одного з муз. звуків, що утворює нижній тон прийнятого в період раннього середньовіччя звукоряду (для його позначення використовувалися літери лат. алфавіту). Згодом, коли місце осн. тони діатоніч. звукоряду зайняло С, звук А став VI щаблем цього звукоряду.
Ля
Ля
(Lа) - складовий назва VI ступені основного (до-мажорного) діатоніч. звукоряду, поширене в країнах романських і слов'янських мов. Для позначення тональностей відповідної висоти до стилю ля додають слова "мажор" або "мінор". Див. А. Музична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія, Радянський композитор.
Догадин А. А.
Догадин А. А.
Олександр Адріанович (26 vIII (7 IX) 1 869, ймовірно, станиця Олександро-Невська - 1920-ті рр.) - рус. фольклорист. Рід. в козацькій родині. Закінчив Оренбурзьке юнкерське уч-ще. Систематич. муз. освіти не отримав. З 1891 служив в Астраханському козачому війську, брав участь в поході в Туркестан. У 1907 вийшов у відставку.
Дрейшок a.
Дрейшок a.
(Dreyschock) Олександр (16 X 1818 Жаки, поблизу м Kутна-Гopa - 1 IV 1 869, Bенеція) - чеськ. піаніст і композитор. Навчався y Я. B. Tомашека в Празі. Kонц. діяльність почав в 1838 Bиступал до 1858 (c невеликими перервами) в Празі і в муз. центрах країн Зап. і Центр. Європи, c особливим успіхом - в Pоссии (в Петербурзі вперше - в 1840).
Кошиць О. А.
Кошиць О. А.
Олександр Антонович (12 iX 1875, с. Ромашки, нині Черкаської обл. - 21 IX 1 944, Вінніпег, Канада) - укр. хоровий диригент і композитор. У 1901 закінчив Київську духовну академію, в якій керував хором. Муз. освіту здобув в Муз. -драм. школі М.В.Лисенка в Києві (займався по класу теорії композиції у Г.
Едличка a. B.
Едличка a. B.
(Jedlicka) Алоїз Bячеславовіч (14 XII одна тисяча вісімсот двадцять одна, Kуклені, нині в складі м Градец-Kралове - +1893 або 1894, Полтава) - чеськ. учитель співу і композитор. Навчався в Празькій консерваторії y Дж. Б. Гордіджані і Ф. Д. Bебера (1837-42). C +1848 тиснув на Україну, викладав спів і гру на фортепіано.
A ballata
A ballata
(A баллата, італ. - в стилі балади) - позначення в нотах, яке вказує на оповідний, "баладний" характер музики. Застосовується зазвичай на початку муз. п'єси. Музична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія, Радянський композитор. Під ред. Ю. В. Келдиша. 1973-1982.
A beneplacito
A beneplacito
(А бенеплaчіто, італ. - по сваволі, за бажанням виконавця, як завгодно) - те саме, що і Ad libitum (l). Музична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія, Радянський композитор. Під ред. Ю. В. Келдиша. 1973-1982.
A cappella
A cappella
(А капела, італ., раніше a capella, alla capella) - багатоголосний хоровий спів без инстр. супроводу. Термін "А с." походить від слова капела і увійшов у вжиток наприкінці 17 в. Спочатку позначав певний стиль хор. музики, в к-ром осн. увага зверталася не стільки на чітку передачу тексту, скільки на співучість і самостійність голосів, на гармонійність загального звучання.
Гурток друзів камерної музики
Гурток друзів камерної музики
Концертна організація, заснована на товариств. засадах для пропаганди камерної музики. Створена в Петрограді в квітні. 1922 по ініціативи відомого співака А. І. Мозжухіна. У число засновників увійшли також А. К. Глазунов, М. А. Біхтер, В. Г. Каратигіна, b. П. Коломійцев. У 1923 був затверджений статут і офіційно закріплено назву.
Гурток любителів російської музики
Гурток любителів російської музики
Керзінскій гурток, - концертна муз. -просветітельская організація в Москві (1896-1912). Засновники і керівники - А. М. та М. С. Керзіна. Концерти гуртка проходили спочатку на приватних квартирах, потім в "Слов'янському базарі", з 1902 - у Великому залі Благородного зібрання (нині Колонний зал Будинку Союзів).
Гурток нової музики
Гурток нової музики
Співдружність Ленингр. муз. діячів - композиторів, музикознавців, виконавців, педагогів, що виникло на поч. 1926 (статут затверджений 26 i 1926) на базі 4-го Держ. муз. технікуму (надалі - при Центр. муз. технікумі). До завдань К. н. м. входило ознайомлення його учасників з новими муз. -художеств. течіями, вивчення і пропаганда музики, сучасної як за змістом, так і за коштами муз.
A due corde
A due corde
(А Дуе корду, італ. - на двох струнах) - вказівка, що застосовується в фп. творах. Слідуючи йому, піаніст натискає на ліву педаль і зрушує клавіатуру рояля по відношенню до струн. Завдяки цьому молоточки б'ють тільки по двом з трьох струн кожного тону і звук виходить більш тихим. Раніше, коли на кожен тон фп.
A livre ouvert
A livre ouvert
(А лівр увер, франц. - з листа) - виконання по нотах будь-якої п'єси без попереднього її розучування; то ж, що a prima vista. Музична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія, Радянський композитор. Під ред. Ю. В. Келдиша. 1973-1982.
Вертикально-рухомий контрапункт
Вертикально-рухомий контрапункт
См. Рухомий контрапункт. Музична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія, Радянський композитор. Під ред. Ю. В. Келдиша. 1973-1982.
Аалтонен Е. В.
Аалтонен Е. В.
(Aaltonen) Ерік Вернер (Ерккі) (р. 17 VIII 1910 Хяменлінна) - фін. композитор і скрипаль. Закінчив в 1947 Академію музики ім. Сібеліуса в Гельсінкі за класами В. РАЇТО (скрипка), С. Палмгрена (композиція). Удосконалювався в Англії, Італії, Чехословаччини, Румунії. Грав в разл. оркестрах (з 1935), пізніше очолював камерний і симфонічного.
Аав Е.
Аав Е.
Евальд (7 iII 1900 Таллінн - 21 III 1939 там же) - ест. композитор і хор. диригент. Один з основоположників ест. нац. опери. У 1926 закінчив Талліннську консерваторію (учень А. І. Каппа). А. - автор першої значить. ест. опери "Вікерци" ( "Вікінги"; 1928 т-р "Естонія"; нов. пост. в т-ре "Ванемуйне", 1956 ) - героїко-романтичний.
Аaв-Лоо І. Ю.
Аaв-Лоо І. Ю.
См. Лоо-Талвар І. Ю. Музична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія, Радянський композитор. Під ред. Ю. В. Келдиша. 1973-1982.
Абако Е. Ф.
Абако Е. Ф.
Далль'Абак (dall'Abaco) Еваріст Феліче (12 VII 1675, Верона - 12 VII +1742, Мюнхен) - італ. композитор, скрипаль і віолончеліст. Навчався в Вероні, Модені (1096-1701, можливо, у Т. Віталі). У 1704 Придв. віолончеліст в Мюнхені. У 1705-15 жив в Бельгії, Франції, вивчав франц. музику, що зробила вплив на його творчість.
Абаринова А. І.
Абаринова А. І.
Антоніна Іванівна (наст. Фам. - Рейхельт) (12 (24) vII 1842, Володимир - 16 (29) VII 1901, станція Суходіл, нині Алексинского р-ну Тульської обл. ) - рус. співачка (контральто, пізніше - меццо-сопрано) і драм. актриса. Співу навчалася у Піччіолі і Фаччіоті (Петербург), Маццукато і Ф. Ламперті (Мілан).
Абасова Е. А. Г.
Абасова Е. А. Г.
Ельміра Абдул Гамід кизи (р. 10 i 1932 Баку) - радянський музикознавець. Засл. деят. мистецтв Азерб. РСР (1967). Кандидат мистецтвознавства (1962). Чл. КПРС з 1961. У 1955 закінчила історико-теоретич. ф-т Азерб. консерваторії (Баку), в 1958 - аспірантуру при АН Азерб. РСР. З 1963 працює ст. науч. співробітником в Ін-ті архітектури і позов-ва, викладає в Азерб.
Абай Кунанбаєв
Абай Кунанбаєв
(29 VII (10 VIII) 1845 Чінгізскіе гори, нині Абайська р-н Семипалатинской обл. - 23 VI (6 VII) 1904 там же) - казах. поет-просвітитель і композитор. Поетичний. творчість і світогляд А. К. сформувалися під впливом передової рус. літ-ри, класичні. літ-ри Сходу, казах. фольклору. А. К. пропагував серед казах.
Абаза А. М.
Абаза А. М.
Аркадій Максимович (1848 або 1845 Суджанський повіт, нині Курська обл. - 3 (16) i 1915 Курськ) - рус. піаніст, педагог, композитор і муз. -обществ. діяч. Навчався в Харківському муз. уч-ще РМО, потім в Петерб. консерваторії у А. Дрейшок (фортепіано.) і К. Еверарді (спів), удосконалювався в Німеччині у Г.
Аббадо К.
Аббадо К.
(Abbado) Клаудіо (р. 26 VI 1933 Мілан) - італ. диригент і піаніст. Син скрипаля, професора Міланській консерваторії Мікеланджело А. (р. 1900). Закінчив Міланський консерваторію по класах фортепіано. у Е. Калас (1953) і композиції у Б. Беттінеллі (1955; займався також у Дж. Парібені). Згодом удосконалювався з диригування у Віденській академії музики і сценічної.
Аббасов А. З.
Аббасов А. З.
Азад Зіннатовіч (р. 19 i 1925 рр. Єлабуга) - сов. співак (тенор). Нар. арт. РРФСР (1966). У 1950 закінчив нац. відділення Моск. консерваторії (клас С. Н. Стрельцова) і в цьому ж році був прийнятий в Тат. т-р опери і балету (Казань). Партії: Джік, Джаліль, Тюляка ( "Алтинчеч", "Джаліль", "Тюляка" Жиганова), Княжич ( "Чародійка" Чайковського), Князь, Синодал, Самозванець, Володимир Ігорович; Альфред ( "Травіата"), Арлекін ( "Паяци"), Рудольф ( "Богема"), Фауст; Герцог ( "Ріголетто"), Річард ( "Бал
Аббасов А. Д.
Аббасов А. Д.
Ашраф Джалал огли (р. 23 iII 1920 році, Шуша) - радянський композитор і музикознавець. Засл. деят. позовсв Азерб. РСР (1963). Кандидат мистецтвознавства (1952). Чл. КПРС з 1946. Закінчив в 1948 Азерб. консерваторію по класах Б. І. Зейдмана (композиція) і У. Гаджибекова (азерб. нар. музика); в 1952 - аспірантуру при Моск.
Abbassamento di voce
Abbassamento di voce
(Аббассаменто ді войс, італ.) - ослаблення голосу. Музична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія, Радянський композитор. Під ред. Ю. В. Келдиша. 1973-1982.
Abbassando
Abbassando
(Аббассандо, італ. - знижуючи, послаблюючи) - позначення, що застосовується в нотному листі; вказує на те, що виконавець повинен поступово зменшувати, послаблювати силу звуку. Музична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія, Радянський композитор. Під ред. Ю. В. Келдиша. 1973-1982.
Аббакумов С. Т.
Аббакумов С. Т.
Стефан Тимофійович (23 xI (5 XII) 1870 році, Київ - 1919) - диригент, композитор, педагог. У 1898 закінчив Петерб. консерваторію по класу композиції H. P. Соловйова; відвідував також оперний клас і клас ансамблю. Диригував в Петербурзі спектаклями укр. драм. гуртка (1897) і концертами любителів виконання оркестрових произв.
Аббатіні А. М.
Аббатіні А. М.
(Abbatini) Антоніо Марія (бл. 1597, Тіферно, нині Чітта-ді-Кастелло, поблизу Перуджі - 1679, там же) - італ. композитор. Учень Дж. М. Наніно. З 1625 жив в Римі, де керував капелою Римської семінарії, працював церк. капельмейстером. Автор 3 опер, в т. Ч. "Немає лиха без добра" ( "Dal male il bene", совм.