Skip to main content

Латвійський театр опери і балету

(Ордена Трудового Червоного Прапора академічний театр опери і балету Латвійської РСР) - найбільший муз. Т-р Латв. РСР. Осн. В Ризі в 1919 на базі Латиської опери (організованою в 1913 П. Юрьяном) під назв. "опера Радянської Латвії" (в кін. 1919-40 - Латв. нац. опера). у 1940 т-р отримав суч. найменування (з 1956 - академічний). Становленню т-ра сприяли диригенти Т. Рейтер, Ян. Медіна, Я. Калнинь, режисери П. І. Мельников, Я. Зарінь, а також іноземних. диригенти Е. Купер, Г. Шнеефогт, Л. Блех і ін. Основи балетної трупи були закладені ни першим латиш. балетм. В. Коміссарсом і рус. балетм. Н. Г. Сергєєвим, А. А. Федорової, яка поставила ряд класичні. балетів і створила балетну школу, к-раю дала т-ру мн. видних артистів. в 20-30-і рр. творч. шлях т-ра залежав від смаків і політики панувала буржуазії; на поч. 30-х рр. значить. місце в репертуарі займали модні суч. оперети. у той же час вже в 1920 відбулася прем'єра першої латиш. опери - "Банюта" А. Я. Калнинь, к-раю стала важливою подією в житті т-ра. Потім т-ром були пост. латиш. нац. опери "Вогонь і ніч" (1921), "Боги і люди" (1922), "Спрідітіс" (1927), "Баловница" (1939) Ян. Мединя, "Жриця" ( "вайделот") Яз. Мединя (1927), "Чудова птах Лоліти" (1934), "Гамлет" (1936), "У вогні" (1937) Я. Калнинь і балети - "Перемога любові" Ян. Мединя (1935, перший латиш. Балет), "Илга" Ян.Вітолін (1937), одноактні балети "Соловей і троянда" і "Осінь" Я. Калнинь (1938). У ці роки в т-ре працювали: співаки - А. Бенефелде, Е. Берзінская, М. Брехманом-Штенгеля, Р. Берзінь, А. Вані, М. Вітру, Н. Васильєв, А. Кактінь, X. Лусе, Е . Мікелсон, Я. Ніедри, А. Ребане-Ліберте і ін.; солісти балету - М. ГРІК, М. Калнинь, М. Ленце, О. Леманіс, А. Озолинь, Е. Тангіева-Бірзніек, Н. Цвейберг і ін.
В роки Великої Вітчизняної. війни 1941-45 частина артистів т-ра увійшла в Держ. мистецтв. ансамбль Латв. РСР. У 1943 на сцені Моск. муз. т-ра ім. К. С. Станіславського і Вл. І. Немировича-Данченка силами ансамблю була пост. перша латиш. сов. опера "Рута" Грюнфельда. Після закінчення війни колектив ансамблю склав ядро ​​відновленого т-ра. Поряд з латиш. операми і балетами т-р широко ставить произв. рус. сов. і заруб. композиторів. Вистави йдуть на латиш. яз. ; ряд рус. , Італ. і нім. опер пост. на мові оригіналу. Серед кращих пост. : Опери - "Борис Годунов" (1949; Держ. Ін. СРСР, 1950); "До нового берега» (1955), "Зелена млин" (1958) і "Опера жебраків" (1965) М. Заріня, "Тангейзер" (1956), "Лоенгрін" (1958), "Саломея" (1959); "Вій, вітерець" Томсона (1960), "Катерина Ізмайлова" (1963), "Приборкання норовливої" (1963); "Пітер Граймс" Бріттена ( 1964), "Золотий кінь" Жилинского (1965), "Аудріні" (1965) і "Крізь хуртовини" (1967) Гравітіс, "Принцеса Гундега" Скулте (1971), "Дон Жуан" (1972); "Поргі і Бесс" Гершвіна (1973), "Турандот" (1973); "Міндія" Тактакішвілі (1974); балети - "Лайма" Лєпіна (1947 перший сов. латиш. балет), "Сакта свободи" (1950; Держ. ін. СРСР, 1951) і "Гроза навесні" (1967) Скулте, "Стабурадзе" А. Я. Калінін (2-я ред. 1957; Держ. ін. Латв. РСР, 1958), "Рігонда" Грінблат (1959), "Спартак" (1960); "Шакунтала" Баласаняна (1963), "Роза Турайде" Кепітіса (1966) , "Спрідітіс" Жилинского (1968), "Золото інків" Барскова (1969), "Перемога любові" Мединя (1970), "Бахчисарайський фонтан" (1972); "Антоній і Клеопатра" Лазарева (1972).У т-ре в різний час працювали: співаки - А. Вілюманіс, Я. заберу, В. крамп, А. Лудин, Е. Пакуль, А. Ськара і ін.; солісти балету - Я. Граудс, У. Жагата, Я. Панкратов, А. Прієде, І. Строде і ін.; диригенти - Л. Вигнер, Е. Тоні (гл. диригент в 1954-1967), А. Янсонс; режисер - Н. Васильєв; хормейстери - Р. Ванаг, X. Медніс; балетмейстери - Е. Чанга, Е. Тангіева-Бірзніек і ін.
В трупі т-ра (1975): співаки - нар. арт. СРСР Ж. Гейне-Вагнер, А. Фрінберг, нар. арт. Латв. РСР П. Гравеліс, А. Дашков, К. Зарінь, М. Фішер, Р. Фрінберг; солісти балету - нар. арт. СРСР В. Вілцинь, нар. арт. Латв. РСР X. Рітенберг; гл. диригент - А. Вілюманіс, диригент - засл. деят. позовсв Латв. РСР Р. Глазуп; гл. режисер - нар. арт. Латв. РСР К. Лієпа; режисер - нар. арт. Латв. РСР Я. Зарінь; гл. балетмейстер - нар. арт. Латв. РСР А. Лемберг; художники - нар. художник Латв. РСР А. Лапінь, засл. деят. позовсв Латв. РСР Е. Вардауніс. Т-р нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1956).
Література
: Вітолін Я., Грюнфельд Н., Латвійська РСР, М., 1954, 1957 (Музична культура союзних республік); Театри Радянської Латвії, Рига, 1955; Кундзінь К. Е., Латвійська театр. Нарис історії, М., 1963; Latvijas PSR valsts operas un baleta teatra 30 gadi. Riga, 1949 (на латиш. І рос. Яз.); Vidu1eja L., Latviesu padomju opera (1940-1970), Riga, 1973; Briede-Bulavinova V., Latviesu opera, Riga, 1975. Я. Я. Вітолін. Музична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія, Радянський композитор. Під ред. Ю. В. Келдиша. 1973-1982.