Skip to main content

Велика опера

1) Позначення будь багатоактної опери, як правило, серйозного (некомедійний) характеру. 2) Оперний жанр, що склався у Франції в кін. 20-х рр. 19 в. Для Б. о. типові монументальність, героїко-романтичний. піднесеність, драматизм, барвистість і декоративність, достаток сценічної. ефектів. Б. о. створювалися гл. обр. на історич. сюжети, включали розвинені масові сцени. У них використовувалися великі виконавські склади - оркестр, хор, балет. На формування жанру Б. о. вплинуло оперне творчість Л. Спонтини; основоположником Б. о. вважається Л. Обер ( "Німа з Портічі", 1828). У числі авторів творів в жанрі Б. о. - Дж. Россіні ( "Вільгельм Телль", 1829), Ф. Галеві і особливо Дж. Мейербер, що є найвидатнішим представником цього оперного напрямку. 3) Назва муз. т-ра в Парижі ( см. "Гранд-Опера").

Музична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія, Радянський композитор. Під ред. Ю. В. Келдиша. 1973-1982.