Skip to main content

Марковац П.

(markovac) пава (5 IV 1903 році, Загреб - червень 1941 року, Керестінец) - хорватський музикознавець і критик (Югославія). Вивчав музикознавство під рук. Г. Адлера в Віденському ун-ті. Пізніше працював у Загребі в якості музикознавця, муз. критика і ред. , Займався муз. просвітою, гл. обр. серед робочої аудиторії. М. був першим югосл. музикознавцем, чиї праці посв. проблеми зв'язків еволюції муз. культури з суспільним розвитком; в своїх роботах розглядав і тлумачив мн. явища муз. позовква з марксистських позицій. Автор мн. статей в періодичної. друку. Від. роботи М., в т. ч. про М. І. Глінці, М. П. Мусоргського, видані в кн. : "Вибрані статті і нариси" ( "Izabrani clanci i eseji", Zagreb, 1957), нариси "Ватрослав Лісинський" і "Про наших народних піснях" в перекладі на рус. яз. опубліковані в сб. статей югосл. музикознавців - "З минулого югославської музики" (М., 1970). Загинув при спробі втекти з концтабору.
Література : Tomasek A, Revolucionar l borac Pavao Markovac, "Zvuk", 1958, No 15-16, Hercigonja N., Sjecanja na Pavla Markovca, там же, 1959, No 30. І. М. Ямпольський.

Музична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія, Радянський композитор. Під ред. Ю. В. Келдиша. 1973-1982.