Skip to main content

Малявський А.

(malawski) Артур (4 VII 1904 Пшемисль - 26 XII 1957 Краків) - польський композитор, скрипаль, диригент і педагог. Навчався в Кракові у Я. Хмелевського (скрипка) та Б. Рицци (теорія) в консерваторії Муз. т-ва, після закінчення к-рій викладав там скріпіч. гру і теоретич. предмети (1928-1936). У 1928-33 концертував. У 1936-39 удосконалювався в консерваторії у Варшаві у К. Сікорського (композиція) і В. Бердяєва (диригування). У 1939-1954 викладав композицію, диригування, теорію музики в різних муз. уч. закладах Польщі, в т. ч. в вищих школах музики в Кракові (1945-57) і в Катовіце (1950-54). Серед учнів - Е. Катлевіч, К. Пендерецький, А. Добровольський, Е. Семків. М. - один з найбільших польських композиторів 1-й пол. 20 в. , Що володіє яскравим індивідуальним музичною мовою. Для музики М. характерні динамічний. контрасти, різноманітність ритміки, колористична насиченість, гострі гармонії при значить. ролі мелодич. початку, а також використання музичного фольклору ( "Гуральський триптих", 1950), в ряді произв. - классіцістіч. тенденції (Симф. етюди, 1948; Токката і фуга в формі варіацій, 1949; обидва твори для фортепіано. з оркестром.). Держ. пр. ПНР (1952, 1955).
Твори : для орк. - балет-пантоміма Гірські вершини (Wierchy, з солістами і хором, 1950); для орк. - 2 симфонії (1943; 2-я, Драматична - Dramatyczna, 1956), увертюра (1948), Популярні сюїти (Suita popularna, 1947 і 1952), Угорщині 1956 (1957), п'єси; для голосів з орк.- кантати Острів Горгон (Wyspa Gorgon, сл. Т. Міціньского, з солістами, 1939), Стара казка (Stara Ьаsn, 1950) та ін.; камерно-інструмент. ансамблі - фортепіано. тріо (1953), струнні квартети (1926, 1943), секстет (1935), п'єси для скр. з фп. ; п'єси для фортепіано. ; хори; пісні; музика для драм. т-ра і кіно. Література : Wspominajac Artura Malawskiego, "RM", 1958, No 6; Artur Malawski. Zycie i twуrczosc, в сб. : Praca zbiоrowa, pod red. B. Schдffera, Kr. , 1969. І. І. Свирида.

Музична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія, Радянський композитор. Під ред. Ю. В. Келдиша. 1973-1982.