Skip to main content

Людкевич С. Ф.

Станіслав Пилипович (Пилипович) (р. 12 (24) xII 1879, Ярослав, нині в Польщі) - сов. композитор, теоретик, педагог і муз. діяч. Нар. арт. СРСР (1969). Доктор музикознавства (1908, Відень). У 1901 закінчив філософський ф-т Львівського університету. Брав уроки композиції у М. Солтиса (1898-01, Львів), у А. Землінського і Г. Греденера (1907-08, Відень). У 1901-07 викладав у гімназіях (Львів, Перемишль). У 1908-14 директор, в 1919-39 викладач теоретичних. предметів у Львівському вищому муз. ін-ті ім. М. В. Лисенка, в 1939-72 професор, зав. кафедрою теорії музики та композиції Львівської консерваторії. Диригент аматорських хорів, публіцист, укладач і редактор муз. видань.

Л. - один з найбільших майстрів укр. симфонічного. музики і монументальних кантат. У ранньому періоді творчості перебував під впливом музики М.В.Лисенка та П. І. Чайковського. Пізніше Л. виробив власної. стиль, в к-ром близькість до укр. муз. фольклору поєднується з багатою палітрою гармонич. засобів і поліфонічен. прийомів, заснованої на втіленні деяких особливостей неоромантіч. позовква. Зв'язок Л. з революційно-демократичного. рухом в Зап. Україна, підтримувана і спрямовується особисто І. Я. Франко, зумовила ідейну спрямованість його муз. соч. (Напр., Концепція кантати-симфонії "Кавказ" і її посвячення рус. Революційних подій 1905). Програмне початок, до-рої відчувається у всіх інстр. соч. Л., - результат астетіч.поглядів і світовідчуття композитора. Не втратили значення деякі музикознавчі роботи Л. і його принципи систематизації народних пісень.
Твори : опери - Бар Кохба (1926, незаконч.), Довбуш (лібр. Собств., По нар. Сказанням, 1955, ісп. Фрагменти); кантати - Кавказ (кантата-симфонія за поемою Т. Г. Шевченка, 1905-13, 1-а частина - Прометей, изд. 1905 повністю партитура - в Києві, 1962), Заповіт (Заповіт, на сл. Шевченка, 1934, 2-я ред. 1955) (за обидва соч. Держ. ін. УРСР ім. Т. Г. Шевченка, 1964), Наймит (на сл. І. Франка, 1940); для орк. - Прикарпатська симфонія (1952), симфонієта (1943), симфонічного. танець (1910), Галицька рапсодія (1928), симфонічного. поеми каменярi (каменяр, за поемою Франка, 1926), Меланхолійний вальс (за новелою О. Ю. Кобилянської, 1920), Дніпро (1947), Мойсей (по поемі Франка, 1956), Не забудь юних днiв (на сл. Франко, 1957), Рондо юнакiв (Молодіжне рондо, 1948), фантазія - Наше море (1957); концерти з оркестром. - 2 для фортепіано. (1920, 2-я ред. 1950; 1957), для скр. (1945); фп. тріо (1919, 2-я ред. 1950), варіації на укр. тему для скр. і фп. (1949); хори з оркестром. - Вічний революціонер (на сл. Франко, 1898), Наша дума, наша пісня (на сл. Шевченка, 1931), Конкістадори (на сл. Франко, 1941); хори, в т. ч. Останній бій (сл. Л., ісп. в 1914), Восени (Восени, на сл. Франко, 1940), Гей, слов'яни (1949), Заповіт пiонерам (на сл. О.Олеся, 1967) та ін.; інстр. п'єси, романси, пісні, обр. нар. пісень, сб. укр. нар. пісень. Літературні твори : Нацiоналiзм в музіцi, "артистична вісник", 1905, No 6-10; Галицько-pycкi народнi мелодiп, в сб. : Етнографiчній Збiрник НТШ, т. 21-22, Львiв, 1906-08; Загальнi основи музики (теорiя музики), Коломия, 1921; Матерiали до науки сольфеджiо i хорового спiву, Львiв, 1930, 1942; Форма солоспiву Лисенка, в сб. : Науковi записки Львiвськоп державноп консерваторiп, вип. 1, (Львiв), 1957; Гармонiчна мова М.Леонтовича, там же; Дослiдження, статтi, рецензiп, Кіпв, 1973. Навчальні посібники, статті про Д. С. Бортнянського, MM Вербицького, Н. В. Лисенко та ін. Література : Загайкевич М., С. П. Людкевич, Кіпв, 1957; її ж, Патрiарх украпнськоп музики, "Культура i життя", 1969, No 102; Штундер З., Музично-Фольклористична дiяльнiсть С. П. Людкевича, в сб. : Украпнське музикознавство, вип. 2, Кіпв, 1967; Павлишин С., Станiслав Людкевич, Кіпв, 1974. В. Л. Гошовський.

Музична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія, Радянський композитор. Під ред. Ю. В. Келдиша. 1973-1982.