Skip to main content

Лендлер

(нім. Lдndler) - нар. Парний круговий танець. Розмір 3/4 або 3/8, темп помірний, рухи зі стрибками. Поширений в Австрії (особливо в Штирії) і Пд. Німеччині (Баварії). Слово "Л." часто перекладають як "сільський танець" (від нім. Land - сільська місцевість, село), ​​що цілком відповідає його походженням і побутування, однак, імовірно, воно пов'язане з назв. місцевості в Австрії - Ландлей (Landl).
Під назв. "Л." до поч. 19 ст. об'єднувалися мн. різновиди нар. австр. і німий. танців, відомих по хор еографіч. описам з 16 в. Варіанти Л., що відрізняються один від одного танц. малюнком і інструмент. супроводом (дві скрипки, дві скрипки і бас, духовий ансамбль), зустрічаються в різних областях Австрії, Пд. Німеччини, Швейцарії та відповідно мають разл . назви. Одна з різновидів Л. (Oberlдndler) характеризується змінним розміром (2 / 4-3 / 4). в проф. музиці перші зразки Л. відомі з 17 ст. Велику популярність танець придбав у 2-й пол. 18 в. , Використовувався віденськими композиторами (В. А. Моцарт - 6 Lдndlerische fьr 2 Violinen und BaЯ К. 606); часто фігурує в їх произв. під назв. "німецький танець".

Ф. Шуберт. "З 12 німецьких танців ...", ор. 171, No 4.
Закріпилася характерна форма - два 8-тактних періоду з повторенням кожного. В такому ж вигляді і під тим же назв. Л. зустрічається і у Ф. Шуберта; для його Л. характерні розспіви по звуках акордів осн. гармонич. функцій, що нагадують тірольські jodeln, що пов'язано, очевидно, з практикою співу при виконанні деяких різновидів Л.У серіях шубертовских танців намітився перехід від енергійний. , Бадьорого Л. з акцентами і уповільненнями (найчастіше на 3-й долі такту) до більш ліричному, плавному і гнучкому по мелодич. малюнку вальсу 19 в.
В музиці 19-20 вв. теми в характері Л. зустрічаються у мн. австр. і нім. композиторів. Нек-риє мініатюри з "Метеликів" Шумана, вальсів ор. 39 Брамса нагадують Л. Втілення Л. характерно для мн. симфоній А. Брукнера і Г. Малера (напр., 2-а частина 1-ї симфонії Малера "Im Lдndlertempo"). У произв. Малера за допомогою Л. зображується патріархальний спосіб життя народу (нерідко з іронічний. Забарвленням).
Література : Іванов-Борецький М. В., Вальси Шуберта. Досвід стилістичного дослідження, в кн. : Михайло Володимирович Іванов-Борецький. Статті і дослідження. Спогади про нього, М., 1972; Binder E., Oberцsterreichischer Original-Lдndler aus дlterer Zeit, W., 1909; Dondl H., Der Lдndler, Mьnch. , 1912; Gielge H., Der geradetaktige Lдndler, "Das deutsche Volkslied", 1940, (Bd) 42; Hamza E., Der Lдndler, W., 1957 (Forschungen zur Landeskunde von Niederцsterreich, Bd 9); Hoeburger F., Die Zwiefachen, В., 1956. E. M. Царьова.

Музична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія, Радянський композитор. Під ред. Ю. В. Келдиша. 1973-1982.