Skip to main content

Крестон П.

(creston) Пол (наст. Ім'я і фам. - Джозеф Гуттоведжо; Guttoveggio) (p. 10 X 1906 року, Нью-Йорк) - амер. композитор. Навчався грі на фортепіано. у Дж. А. Рандеггера і Г. М. Детье, на органі - у П. Йона. З 1934 церк. органіст в Нью-Йорку. Композицію вивчав гл. обр. самостійно. Викладає композицію в ун-тах США, читає лекції в разл. містах країн Близького Сходу. Популярність принесли К. "Похоронна пісня" ( "Threnody") і 2 хоріческій танцю для оркестру. З кін. 1930-х рр. К. - один з провідних амер. композиторів. У 1956-60 президент Нац. асоціації амер. композиторів і диригентів. Б. ч. Произв. К. відрізняється висловить. муз. мовою, зрозумілою мелодич. лінією, багатством гармонії, майстерністю оркестровки. Найбільш значна 2-а симфонія. Автор понад 100 соч. великих форм.
Твори : для орк. - 5 симфоній (1940, 1944, 1950, 1951, 1955), симфонічного. поема Волт Вітмен (1951), Пастораль і Тарантела, Прелюдія і танець, симфонічного. скетч Слух (A Rumor, все - 1941), Пісня 1942 роки (A Chant of 1942) і Межі (Frontiers; обидві - 1943), Заклинання і танець (Invocation and Dance, 1954), доклассическая сюїта і Токката (обидві - 1957) , Лідійський ода (Lydian Ode), Янус (для струн. орк., фп. і ударних, 1959), Павана - варіації (1966), Калевала (фантазія на теми фін. нар. пісень, 1968); для інструменту з оркестром. : Концерти - для фортепіано. (1949), для 2 фортепіано. (1951), для скр. (1956, 1960), для саксофона (1941), для акордеона (1958), концертино для марімби (1940), фантазія для фортепіано. (1942), поема для арфи (1945), фантазія для тромбона (1948); для бенду - Урочиста увертюра (Celebration Overture, 1954), Анатолія (Турецька рапсодія, 1967); камерно-інструмент.ансамблі - струн. квартет (1936), сюїти: для саксофона і фортепіано. (1935), альта і фортепіано. (1937), скрипки і фортепіано. (1939), для флейти, альта і фортепіано. (1952); соната для саксофона і фортепіано. та ін. ; для голосу з оркестром. - Танц. варіації (Dance Variations, для сопрано, 1942); для хору з оркестром. - Псалом No 23 (1945), Missa Solemnis (1949), різдвяна ораторія Пророцтво Ісаї (Isaiah? S Prophecy, 1962), Північно-Захід (1969); для фортепіано. - 7 тез (1934), соната (1936), 3 повісті (3 Narratives, 1962), Метаморфози (1964) та ін.; для органу - сюїта (1957), Фантазія (1958); хори, пісні. Літературні твори : Listening to the composer? S music, "Music Journal", 1956, March; Principles of Rhythm, N. Y., 1964; Music and the Mass Media, "Music educator? S Journal", 1970, March. Література : Соwell H., Paul Creston, "MQ", 1948, v. 34, No 4, p. 533-43; Mitchell H., The Hallmark of Greatness, "Musical Courier", 1956, 15 Nov. Дж. К. Михайлов.

Музична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія, Радянський композитор. Під ред. Ю. В. Келдиша. 1973-1982.