Skip to main content

Комітас С. Г.

(наст. Ім'я і фам. - Согомон Геворгович Согомонян) (26 iX (8 X) 1 869, Кутіна, Туреччина - 22 X 1935 Париж) - арм . композитор, фольклорист, співак, хор. диригент, муз. -обществ. діяч. Закінчив Ечміадзинського духовну академію (1893) і отримав ім'я Комітас (по імені видатного арм. Гімнотворців 7 ст.). Викладав муз. предмети в цій академії, керував соборним хором. У 1895 займався теорією музики в Тбілісі у М. Г. Екмалян; в 1896-99 жив в Берліні, де закінчив консерваторію Р. Шмідта (композиція, хорове диригування, співи) і університет (музикознавство і естетика). Серед його викладачів були Р. Шмідт, О. Флейшер, Г. Беллерман. З 1899 - в Ечміадзині, де займався творчістю, збиранням народних пісень, дослідженням арм. музики, конц. і педагогічний. діяльністю. У 1910 через конфлікт з церк. колами переїхав до Константинополя, де продовжив багатосторонню муз. діяльність, створив велику капелу "Гусан". У 1915, переживши жахи масової різанини вірмен, організованою турецькою владою, важко захворів психічно. Останні роки, невиліковно хворий, провів в Парижі. Похований в Єревані.
К. - видатний майстер гармонії і хор. поліфонії, класик арм. музики, основоположник арм. науч. муз. етнографії. У своїх збірках селянських, давньо-гусанскіх пісень і нар. варіантів середньовічних проф. тагов представив типові зразки багатовікового муз.творчості арм. народу, виявив і відновив стиль цієї музики. Йому належать перші записи курдських нар. пісень. Статті К. про нар. музиці внесли багато нового в методологію муз. фольклористики; його концерти і лекції в Закавказзі і на Бл. Сході, які пропагували нар. музику, мали велике освітнє значення. Виступи К. в містах Зап. Європи (в т. Ч. На міжнар. Муз. Конгресах в Берліні і Парижі) познайомили муз. громадськість з арм. позов-вом.
Твори К., переважно. вокальні, засновані на розробці нар. матеріалу, відбили сторінки духовного життя арм. народу. Серед них: для голосу з фортепіано. - любовно-ліричні. , Жартівливі, танцювальні та ін. Пісні ( "Весна, але сніг пішов", "Келі, келе", "Келер, цолер", "Ой, Назан" і ін.), Трагич. монологи ( "Пісня бездомного", "Абрикосова дерево", "Журавель" і ін.); в числі хорів без супроводу - цикл трудових поем ( "Дорийский оровел", "Пісня плуга", "Пісня току" і ін.), розгорнуті обрядові картини (Весільні сюїти, "З ранковим привітом" і ін.), епіко-героич. ( "Сміливці Сипана", "Зар-зинги"), пейзажні ( "Місяць ніжна", Ноктюрн), любовно-ліричні. цикли, Патараг (Літургія) та ін. К. належать також мініатюри для ФЦ. та ін. інстр. п'єси, сольні та хор. обр. міських патриотич. пісень, незавершені оперні сцени ( "Ануш", "Жертви делікатності", "Сасунського богатирі").
В своїх произв. , Що мають нар. першоджерело і заснованих на арм. нар. -ладовом мисленні, К. відкрив нові шляхи творч. використання нар. музики. К. зіграв найважливішу роль у формуванні і розвитку нац. композиторської школи. Його яскраво нац. і новаторське творчість склало одну з самобутніх сторінок світового муз. позовква 20 в.
12-томне видання муз.произв. , Фольклорних та наукових праць, поетичний. і епістолярної спадщини К. розпочато в Ін-ті позовсв АН Арм. РСР.
Твори : Зібрання творів, під ред. Р. А. Атаян, т. 1-3, Ер. , 1960-69; Патараг, Париж, 1933; Народні пісні. Етнографічний збірник, (т. 1), Ер. , 1931; Вірменські народні пісні і танці. Етнографічний збірник, т. 2, Ер. , 1950; Статті і дослідження. Зібрав Р. Терлемезян Фанос Погосович, Ер. , 1941 (на арм. Яз.); Die armenische Kirchenmusik, "SIMG", H. I. В., 1899 (пер. На рус. Яз. Н. Таглізяна, "СМ", 1969, No 10); Armeniens volkstumliche Reigentдnze, "Zeitschrift fьr armenische Philologie", Bd I, Marburg, 1901; Mйlodies kurdes, recueillies par Comitas, (M., 1904); La musique rustique armйnienne, "Mercure musical", P., 1907, No 5. Література : Шавердян А. І., Комітас і вірменська музична культура, Ер. , 1956; Геодакян Г. Ш., Комітас, Ер. , 1969; Комітаскан. Зб. статей, Ер. , 1969 (на арм. Мовою). Р. А. Атаян.

Музична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія, Радянський композитор. Під ред. Ю. В. Келдиша. 1973-1982.