Skip to main content

"Берлінська комічна опера"

Комічна опера (komische Oper), - оперний т-р в Берліні, один з провідних муз. т-рів НДР. Відкрився в 1947 в Берліні спектаклем "Летюча миша" Й. Штрауса. Засновник, худ. рук. і режисер "К. о." В. Фельзенштейн прагнув до створення реалистич. муз. т-ра нового типу. Творч. програма "К. о.", спрямована проти театр. рутини, близька оперної реформи К. С. Станіславського. Обов'язкові вимоги цієї програми - творче прочитання оперної партитури відповідно з авторським задумом, гармонич. злиття музики і сценічної. дії у виставі, емоційна виразність і психологічний. правдивість оперного співу, тобто, за словами Фельзенштейн, "перетворення музичного дії з співаючими героями в театральну реальність, якої глядач вірить беззастережно". Репертуар "К. о." складається з найбільш художньо цінних і самобутніх произв. світової муз. літератури минулого і сьогодення.
Першим значить. спектаклем "К. о.", що привернула увагу до нового т-ру, була пост. опери "Кармен", здійснена в 1949 Фельзенштейн і диригентом О. Клемперер в авторському варіанті (з розмовними діалогами). До 1959 на сцені т-ра було поставлено більше 50 муз. вистав, найкращі з них відрізняються новаторськими рисами реалистич. оперного позов-ва: "Весілля Фігаро" (1950), "Продана наречена" (1950, Нац. ін. НДР), "Вільний стрілець" (1951, Нац. ін.НДР), "Фальстаф" (1952), "Чарівна флейта" (1954, Нац. Ін. НДР), "Хитра лисичка" ( "Лисичка-шахрайка") Яначека (1956, Нац. Ін. НДР), "Казки Гофмана" Оффенбаха (1958), "Отелло" (1959, Нац. ін. НДР) та ін. У 60-70-і рр. на сцені т-ра з'явився ряд вистав, в яких брало знайшли своє подальше продовження і втілення творчі шукання "К. о.": "Бравий солдат Швейк" Курки (1960), "Сон в літню ніч" Бріттена (1961), " синя Борода "Оффенбаха (1963)," Дон Жуан "(1966)," Травіата "(1967);" Останній постріл "Маттус (за оповіданням Б. А. Лавреньова" Сорок перший "; пост. посв. 50-річчя Жовтневої революції , 1967), "Молодий лорд" Хенце (1968), "Любов до трьох апельсинів" Прокоф'єва (1968), "Деідамія" Генделя (1969), "Поргі і Бесс" Гершвіна (1970), "Скрипаль на даху" Бокка (1971 ), "Кармен" (1972, за участю сов. співаків Е. Т. Саркі ян, Г. А. Писаренко, В. Н. Осипова і диригента Д. Г. Китаенко), "Харі Янош" Кодая (1973) та ін.
Поряд з Фельзенштейн постановки вистав здійснюють режисери X. Рюккерта, X. Боннет , І. Херц, В. Керстен.
У 1966 в "К. о." був створений балетний ансамбль. Мистецтв. рук. - балетмейстер Т. Шилінг прагне до створення реалистич. балетного спектаклю, використовуючи висловить. можливості класичні. і суч. хореографії. Серед солістів балету - X. Бей, М. Лубіц, Е. Желєзнова, А. Хюттер, X. Рюль, З. Паль, Р. Гавлик, І. Хмельницький, X. Фукагава, Ф. Бей, X. Вандке і ін.
В репертуарі т-ра: опери - "Сорочинський ярмарок" Мусоргського (1948), "Розумниця" Орфа (1948), "Браконьєр" Лорцинг (1955), "Долина" д'Альбера (1956), "Викрадення із сералю "Моцарта (1957)," Альберт Херрінг "Бріттена (1957)," Турандот "Пуччіні (1958)," Севільський цирульник "Паизиелло (1960)," Летючий голландець "Вагнера (1962)," Опера жебраків "Пепуша (1964), "Трубадур" Верді (1966), "Летюча миша" Й. Штрауса (1968), "Іспанська година" Равеля (1970), "Джанні Скіккі "Пуччіні (1970)," Катя Кабанова "Яначека (1972)," Бал-маскарад "Верді (1973)," Три товстуни "Рубіна (1973, в пост.сов. режисера Н. І. Сац) і ін.; балети - "Абраксас" ЕГКА (1967), "Фантастична симфонія" на музику Берліоза (1967-68), "Попелюшка" Прокоф'єва (1968), "Венеціанський мавр" Блахер, "Море" на музику Дебюссі, "Гра в карти" Стравінського (всі три в 1968-69), "Двійник" Гейслера (1969), "Ундіна" Хенце (1970), "Ромео і Джульєтта" Прокоф'єва (1972), "Калейдоскоп" (1973, на музику Ф. Шопена, І. Стравінського , З. Маттус і ін.). У т-ре в різний час працювали диригенти: О. Клемперер, М. Цаллінгер, Г. Бирнс, В. Кнёр, В. Нойман, К. Мазур, К. Ф. Фойгтман, Г. Банер, І. Віллер, В. Мюллер та ін. На сцені "К. о." виступають: співачки - І. Арнольд, І. Черні, С. Шёнер, М. Мусель, А. шлеммов, К. Ноак, С. Гесті, X. Шмок, Е. Еберт, У. Трекель-Буркхардт, Ф. Вульф- Апельта, Р. Шоб-Липка, А. Браунова, Г. Поль, Р. Крамер і ін.; співаки - X. Ноккер, В. Ендерс, Р. Асмус, В. Крейссіг, Я. Кахель, В. Бауер, X. Д. Кашель, К. Дітер, М. Хопп, А. Вроблевського, X. О. Рогге, Д. Бребенель, Ф. Фелькер, X. Реслер, Ф. Хюбнер, Г. Нойман, З. Фогель і ін.
Театр отримав заслужене визнання в НДР і за кордоном, ставши одним з найбільших оперних т-рів Європи. Оперна трупа "К. о." гастролювала в Угорщині, Чехословаччині, Франції, Італії, Польщі, СРСР (1959, 1965) і ін. Балетна група т-ра гастролювала в СРСР в 1970 і 1973, показавши хореографіч. композиції на музику Г. Берліоза, К. Дебюссі, І. Ф. Стравінського, X. Ейслера, П. Дессау, З. Маттус, Дж. Гершвіна, Л. Бернстайна.
Література : Краузе Е., В. Фельзенштейн і його театр, "СМ", 1960, No 1; "Комише Опер" (Буклет). Гастролі в СРСР, М., 1965; Кажуть діячі "Комише Опер", "СМ", 1965, No 10; Кузнєцова І., Затвердження правди, "СМ", 1966, No 2; Фельзенштейн В., Мельхінгер З., Бесіди про музичному театрі, пров. з нім. , Л., 1972; Die Komische Oper. 1947-1954, В., 1954; 10 Jahre Komische Oper, В., 1958; Jahrbuch der Komischen Oper, III, В., 1963; Jahrbuch der Komischen Oper, IV, В., 1964; Кrause В., Die Grossen Opernbьhnen Europas, В., 1966, S. 26-27; Kohl С., Krause E., Felsenstein auf der Probe, В., 1971. З. M. Грищенко.

Музична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія, Радянський композитор. Під ред. Ю. В. Келдиша. 1973-1982.