Skip to main content

Кальман І.

(kalman) Імре (Еммеріх) (24 X 1882 році, Шіофок, Угорщина - 30 X 1953 Париж) - угор. композитор. Один з основоположників і найбільш видних представників т. Зв. нової віденської оперети. Навчався композиції у X. Кёслера в Академії музики ім. Ф. Ліста в Будапешті, одночасно вивчав право на юридич. ф-ті ун-ту. Творч. діяльність почав будучи студентом. Писав музику в разл. жанрах - симфонічного. , Вок. , Фп. произв. , А також куплети для кабаре. У 1904-08 працював муз. критиком газети "Pesti Naplу". У 1906 К. вперше звернувся до муз. т-ру, написавши музику до п'єси "Спадщина Переслені" ( "Das Erbe von Pereszlйny"), забороненої після неск. уявлень через її антигабсбургській спрямованості. Незабаром К. спільно з відомим лібреттистом К. Баконь написав оперету "Осінні маневри", з успіхом пост. в Будапешті ( "Tatбrjбrбs", 1908), Відні ( "Herbstmanцver", 1909), пізніше - у мн. містах Європи і Америки. Після цього К. цілком присвятив себе опереткові жанру. Їм написано 20 оперет. Успіх його оперет "Солдат у відпустці" ( "Az obsitos", 1910, Будапешт; 1911 Відень, під назвою "Хороший товариш" - "Der gute Kamerad"), "Циган-прем'єр" ( "Cigб-nyprimбs", 1912, Відень; 1913 Будапешт), "Королева Чардаша" ( "Csardaskiralynц", відома під назв. "Сільва", 1915, Відень; 1916 Будапешт) висунув К. в число найбільш популярних композиторів у області опереткового жанру в Європі. В "Сільви" - однієї з вершин творчості К., повністю сформувався стиль нової віденської оперети, що відрізняється гостротою сюжетних ситуацій, розгорнутої муз.драматургією, ефектною оркестровкою. У кращих произв. К. ці риси поєднуються з яскравою, мелодійною музикою, близькою за характером і тематич. матеріалу до угор. фольклору. У ряді оперет К. виводить в якості гл. дійових осіб простих людей - нар. музикантів і селян, артистів, бідних художників і ін., протиставляючи їх багатим буржуа. Творчість К. досягло розквіту в 1920-і рр. , Коли він жив у Відні, де проходили прем'єри його оперет. Слідом за "Сільвою" широку популярність завоювали "Баядера" ( "Die Bajadere", 1921), "Графиня Маріца" ( "Grдfin Mariza", 1924), "Принцеса цирку" ( "Die Zirkusprinzessin", 1926) і "Фіалка Монмартру" ( "Das Veilchen von Montmartre", 1930), в останній найбільш яскраво розкрилася лирич. сторона обдарування К. Поряд з цим для мн. произв. К. характерні салонна поверховість сюжетів і банальність музики, властиві буржуазному. розважальної комедії.
Після захоплення Австрії фашистською Німеччиною в 1938 произв. К. були заборонені і композитор емігрував до Швейцарії, в 1940 переїхав до США. З 1948 жив в Парижі.
Твори : оперети (крім згаданих; дати пост. У Відні) - Маленький король (Der Kleine Kцnig, 1912), Фея карнавалу (Die Faschingsfee, 1917), Голландочка (Das Hollandweibchen, 1920), Золотий світанок ( Golden Dawn, Нью-Йорк, 1927), Герцогиня з Чикаго (Herzogin von Chicago, 1928), Диявольський наїзник (Der Teufelsreiter, 1932), Імператриця Йозефіна (Kaiserin Josephine, 1936, Цюріх), Маринка (1945, Нью-Йорк), Аризонская леді (Arizona Lady, радіооперетта, 1954, Берн); для орк. - симфонічного. поема Сатурналії (1904), симфонічного. поема Ендре і Йоганна (1905) та ін.; соч. для фортепіано. ; вок. произв. ; музика для т-ра і кіно. Література : Ярон Г., Імре Кальман - майстер оперети, "СМ", 1954, No 3; його ж, Імре Кальман, "МЗ", 1962, No 20; Вistron J., Emmerich Kбlmбn, W., 1932; Hadamowski F., Otte H., Die Wiener Operette, W., 1947; Oesterreicher R., Emmerich Kбlmбn, Z. - Lpz. - W., 1954; Kбlmбn V., GrьЯ 'mir die sьЯen, die reizenden Frauen. Mein Leben mit Emmerich Kбlmбn, Bayreuth, 1966. М. М. Яковлєв.

Музична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія, Радянський композитор. Під ред. Ю. В. Келдиша. 1973-1982.