Skip to main content

Ісмагілов З. Г.

Загир Гаріповіч (p. 26 XII 1 916 (8 I 1917), дер. Верхнесерменово, нині Белорецкого р-ну Башк. АРСР) - сов. композитор. Нар. арт. РРФСР (1968). Чл. КПРС з 1943. З юних років виконував старовинні нар. пісні, виступав як кураістов-імпровізатор. У 1936 закінчив студію для обдарованої молоді при Башк. т-ре драми (Уфа). З 1937 навчався на композиторському відділенні (у В. А. Білого) в Башк. нац. студії при Моск. консерваторії. У 1954 закінчив консерваторію по класу композиції (у В. Г. Фере). Творч. діяльність почав в 1930-і рр. , Виступивши як автор пісень ( "Зозуля", "Дочка Уралу", "Файрузакей" і ін.). У роки Великої Вітчизняної війни 1941-45 писав патриотич. пісні ( "Пісня батирів", "Лети, моя гнідий", "Байгужа", "Шаймуратов-генерал", "Слава переможцям" і ін.). Надалі створив значить. произв. для нац. муз. т-ра. Перед. Верх. Ради Башк. АРСР 6-8-го скликань. Перед. правління CK Башк. АРСР (з 1954) і секретар CK РРФСР (з 1960). Ректор Уфимського ін-ту позов-в (з 1968). Держ. пр. Башк. АРСР ім. С. Юлаєв (1967). Держ. пр. РРФСР ім. М. Глінки (1973) за оперу "Хвилі Агідель" і цикл хорів "Слово матері".
Твори : опери - Салават Юлаєв (1955, Башк. Т-р опери і балету, Уфа), Шаура (1963, там же), Гюльзіфа (1967, там же, 2-я ред. Під назв. хвилі Агідель, 1972, там же); балет Зія-Курмиш (1973); муз. комедія Кодаса (Своячениця, 1959, Башк. т-р опери та балету); кантати - Про Леніна (1959), Леніну славу співаємо (1970), Я росіянин (1973); вок. -хореографіч. сюїти (Башкирські нафтовики, і ін.), Цикл хорів Слово матері (1972), симфонічного. і камерно-інструмент. произв. , Пісні і романси (на вірші башк. І тат. Поетів М. Каріма, С. Кудаша, М. Джаліля, Р. Нігматов, Б. Бікбов і ін.); музика до вистав драм, т-рів. Література : Шумська Н., Загир Ісмагілов, в кн. : Радянська музика. Статті і матеріали, вип. 1, М., 1956; Mесягутов Ш., Загир Ісмагілов, Уфа, 1967. Я. М. Гіршман.

Музична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія, Радянський композитор. Під ред. Ю. В. Келдиша. 1973-1982.