Skip to main content

Гопак

(укр., Від гоп - вигук під час виконання танцю, звідси ж дієслова гопаті, гопкаті - стрибати) - укр. нар. танець. Муз. розмір 2/4. Г. виник в побуті Війська Запорозького. Спочатку виконувався чоловіками; суч. Г. танцюють чоловіки і жінки, проте чоловіча партія залишається провідною. На виконання Г. включаються елементи хореографіч. імпровізації: стрибки, присядки, обертання і ін. віртуозні танц. руху. Існують разл. варіанти Г. - сольний, парний, груповий. Г. нерідко має величний, героич. характер. Пісенні й інструментальні мелодії Г. виконуються в народі і як самостійно. муз. п'єси. У них панує вільно варіюється стопа анапеста (

).

В зап. областях, України існує "Гопак-коло" виконуваний замкнутої в коло групою танцюристів.
До жанру Г. зверталися в своїх произв. багато батьківщин. композитори: М. П. Мусоргський ( "Сорочинський ярмарок", пісня "Гопак"), П. І. Чайковський ( "Черевички", "Мазепа"), Н. А. Римський-Корсаков ( "Травнева ніч"), С. С. Гулак-Артемовський ( "Запорожець за Дунаєм"), В. П. Соловйов-Сєдой ( "Тарас Бульба"), А. І. Хачатурян ( "Гаяне"), А. Г. Свечников ( "Маруся Богуславка"), А. Я. Штогаренко (сюїта «Пам'яті Лесі Українки") та інші.
А. І. Гуменюк.

Музична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія, Радянський композитор. Під ред. Ю. В. Келдиша. 1973-1982.