Skip to main content

Глушковський А. П.

Адам Павлович (1793 - бл. 1870) - рус. артист балету, балетмейстер. Закінчив Петерб. балетну школу в 1809, навчався у І. І. Вальберх і Ш. Л. Дідло. У 1808-11 танцював на петербурзькій. сцені, з 1812 - перший танцівник і балетмейстер в Москві, викладач Моск. балетної школи. Після 1817 перейшов на пантомімні і характерні ролі, в 1831 залишив виконає. діяльність і до 1839 був гол. режисером моск. балетної трупи. Очоливши моск. балетний театр в період Вітчизняної. війни 1812, Г. передав патріотичний. підйом народу, поставивши 20 балетів-дивертисментів на рус. нар. теми: "Філатка з Федорою у гойдалок під Новинським" (1815), "1 травня, або Гуляння в Сокольниках" (1816) (обидва на муз. С. І. Давидова), "Торжество росіян, або Бивак під Червоним" (1816 ), "Козаки на Рейні" (1817) (обидва на збірну музику) і ін. У них Г. пропагував нац. фольклор, дав зразки театралізації рус. нар. танців. Тоді ж ставив багатоактні балети-мелодрами в стилі "роману жахів" на музику, підібрану капельмейстером М. Ф. Керцеллі: "Розпусний, або Вертеп розбійників" (1814), "Смерть Рожора, жахливого отамана розбійників ..." (1816) та ін. У 1817 переніс на моск. сцену балет Дідло "Зефір і Флора" з музикою К. А. Кавоса (всього Г. відтворив 14 балетів Дідло). Нек-риє з них знайшли в трактуванні Г. особливої ​​гостроти волелюбних мотивів раннього романтизму ( "Угорська хатина" А. Веню, 1819). Г. поставив перший балет на сюжет А.С. Пушкіна: "Руслан і Людмила, або Повалення Чорномора, злого чарівника" Шольца (1821). Роль Руслана виконував сам балетмейстер. Ефектне феерічен. видовище прожило на моск. сцені 10 років, а в 1824 було перенесено і в Петербург. Впливу романтичний. мелодрами позначилися в дивертисмент Г. "Свято гарем" (на теми "Бахчисарайського фонтану"), включеному в постановку "Керім-Гірея" Шаховського (1827), і балеті "Чорна шаль, або Покарана невірність" (1831) (обидва на збірну музику ). До романтичний. балетної пушкініане Г. примикає трёхактний балет "Три пояси, або Російська Сандрільона" на музику Шольца (1826), за мотивами казки В. А. Жуковського.
Театралізація рус. муз. -плясового фольклору, волелюбних образів поезії рус. романтизму, розвиток на рус. нац. грунті естетичний. досвіду Дідло визначають прогресивне значення творчості Г. для балетного театру 1810-30-х рр. Г. - перший теоретик і історик рус. хореографії. Його літ. праці містять цінні відомості і роздуми про балет 1-й пол. 19 в.
Твори : Зі спогадів про знаменитого хореографа К. Л. Дідло, "Москвитянин", 1856, т. 1, кн. 4, с. 385-412; Спогади балетмейстера, (вступить. Ст. Ю. Слонімського), Л. - М., 1940. Література : Красовська В., Російська балетний театр від виникнення до середини XIX століття, Л. - М., 1958 ; Гозенпуд А., Музичний театр в Росії. Від витоків до Глінки, Л., 1959. В. М. Красовська.

Музична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія, Радянський композитор. Під ред. Ю. В. Келдиша. 1973-1982.