Skip to main content

Гаджибеков У. А. Г.

Узеир Аодул Гусейн огли (5 (17) iX 1885 с. Агджабеді, поблизу Шуші - 23 XI 1948 Баку) - сов. композитор, музикознавець, педагог, муз. -обществ. діяч. Нар. арт. СРСР (1938). Академік АН Азерб. РСР (1945). Чл. КПРС з 1938. Деп. Верх. Ради СРСР 1-го і 2-го скликань. Основоположник сучасного проф. муз. мистецтва Азербайджану. Навчався в Горійській учительській семінарії (1899-1904), займався на приватних курсах при Моск. філармоніч. суспільстві (1911-12), в Петерб. консерваторії (1914). У дореволюційній. роки виступав у пресі з критикою реакційних товариств. і сімейно-побутових підвалин Азербайджану. У 1908 в Баку була виконана опера Г. «Лейлі і Меджнун" по одноїм. поемі Фізулі. Це произв. поклало початок жанру мугамной опери, що поєднує в собі нотний запис музики (хори, танці) з сольною вок. імпровізацією - мугамом на основі зазначеного композитором тексту. Г. створив ще 5 мугамних опер. Всі вони оспівували силу і красу людського почуття і були пройняті визвольними ідеями ( "Шейх Сенан", 1909; "Рустам і Зохраб", 1910, і ін.). Побут і звичаї дореволюц. Азербайджану отримали відображення в муз. комедіях Г. - "Чоловік і дружина" (1909), "Не та, так ця" (1910) і широко популярною "Аршин мал алан" (1913). Лібрето мугамних опер і муз. комедій Г. писав сам. У 1908 під керівництвом Г. була створена в Баку перша нац. оперна трупа.

Після Великої Oкт. соціалістичної революції широко розгорнулася муз.-обществ. діяльність Г. Композитор сприяв розвитку в республіці муз. освіти, організував азерб. муз. школу (1922), при якій створив відділення нар. інструментів. У 1938-48 очолював Азерб. консерваторію (з 1949 його імені), де ввів курс основ азерб. нар. музики. Г. був організатором виконавських колективів - першого багатоголосого азерб. хору (1926), оркестру нар. інструментів (1931), Держ. хору (1936). У 1927 вийшов у світ перший зб. азерб. нар. пісень, складений Г. совм. з М. Магомаєвим. В кін. 20 - поч. 30-х рр. Г. створив перші азерб. масові пісні, камерні інструмент. произв. , Кантати, произв. для оркестру нар. інструментів. Вершиною творчості Р. з'явилася опера "Кер-огли" (1937, Азерб. Т-р опери і балету; Держ. Ін. СРСР, 1941) - класичний зразок азерб. сов. опери. Це - героікоепіч. произв. про селянське повстання на рубежі 17-18 вв. Для опери характерно єдність азерб. нар. інтонаційно-образного ладу і класичні. коштів муз. виразності. Основу муз. драматургії "Кер-огли" складають монументальні хор. сцени.
В роки Великої Вітчизняної. війни 1941-45 Г. написав ряд патриотич. пісень ( "В добру путь", "Сестра милосердя" і ін.), кантату "Батьківщина і фронт" і романси-газелі на вірші Нізамі - "Сензіз" ( "Без тебе"), "Севгі Джанан" ( "Кохана") . Тоді ж Г. завершив роботу над теоретич. дослідженням "Основи азербайджанської народної музики" (Баку, 1945) В останні роки життя композитор працював над оперою "Фируза". Автор музики Гімну Азерб. РСР (1944), Пам'яті Г. присвячена поема для унісону скрипок, віолончелі та 2 фортепіано. - "Посвята Узеира Гадшібекову" Амірова (1949). В м Шуші в будинку, де провів дитячі та юнацькі роки композитор, відкрито Будинок-музей У. Гаджибекова (1959).Твори Г. - т. 1-3 (Баку, 1964-68).
Твори : опери - Лейлі і Меджнун (1908), Шейх Сенан (1909), Рустам і Зохраб (1910), Аслі і Керем (1912), Шах Аббас і Хуршідбану (1912), Гарун і Лейла (1915 ), Кер-огли (1937, Азерб. т-р опери і балету, Баку), муз. комедії - Чоловік і дружина (1909), Не та, так ця (1910), Аршин мал алан (1913); кантати - Пам'яті Фізулі (1934), Батьківщина і фронт (1942); для оpк. - увертюри, в т. Ч. Джангі (Бойова, 1942); для орк. Азерб. Нар. інструментів - сюїта На бавовняних полях, фантазії - У ладі Чаргях (1932), В ладі Шур (1932); для скрипки, віолончелі та фортепіано. - В стилі ашугської (1932); для фортепіано. - сонатина, романси-газелі на вірші Нізамі - Сензіз (Без тебе, 1941), Севгі Джанан (Кохана, 1944), арія Фіруза з опери Фируза, пісні, обробки нар. пісень та ін. Літературні твори : Музично-просвітницькі завдання Азербайджану, "Мистецтво", (Баку), 1921, No 1; Від "Лейлі і Меджнун" до "Кероглу", в сб. Мистецтво азербайджанського народу, M. - Л., 1938; Про народність в музиці, "Народна творчість", 1939, No 4; Шляхи радянської опери, "СМ", 1939, No 5, Основи азербайджанської народної музики, Баку, 1957; Про музичне мистецтво Азербайджану, Баку, 1966, і ін. Література : Виноградов В., Узеир Гаджибеков і азербайджанська музика, M., 1938; його ж, Узеир Гаджибеков, M. - Л., 1947; Касимов К., Узеир Гаджибеков, Баку, 1945; Коpев С., Узеир Гаджибеков і його опери, M., 1952; Агаева X., Узеир Гаджибеков, Баку, 1955; Аббасов А., Узеир Гаджибеков і його опера "Кероглу", Баку, 1956; Абасова Е., Опера "Лейлі і Меджнун" Узеира Гаджибекова, Баку, 1960; її ж, Тематизм народних сцен в опері "Кероглу", "СМ", 1960, No 9; її ж, Опери та музичні комедії Узеіра Гаджибекова, Баку, 1961; її ж, опера "Кероглу" Узеира Гаджибекова, Баку, 1965; Гординський В., "Кероглу", в його кн. Вибрані статті, M., 1963; Meліков X., Особливості стилю і драматургії муз. комедій Узеира Гаджибекова, Баку, 1963. Е. Абасова.

Музична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія, Радянський композитор. Під ред. Ю. В. Келдиша. 1973-1982.