Skip to main content

Е

п'ята буква алфавіту музичного; назва і буквене позначення v ступені поширеного в період раннього середньовіччя звукоряду, осн. тоном догрого був звук A. Bпоследствіі, коли місце осн. тони діатоннч. звукоряду зайняло C., звук E став III ступенем цього звукоряду. Bo Франції, Італії та деяких ін. Країнах поряд c літерним частіше застосовується складовий позначення звуку E - mi (ми). Прописне E позначає звук великої октави, рядкове - малої; для звуків більш високих і нижчих октав застосовують доповнить. цифри або рисочки; так, Е або E1 позначають звук контроктави,

або e3 - третьої октави. Для позначення хроматіч. видозмін даної щаблі звукоряду до букви E приєднують доповнить. склади; підвищення її на півтон позначається eis (англ. E sharp; франц. mi diіse; pyc. мі-дієз; італ. mi diesis), підвищення на два півтони - eisis (англ. E double sharp; франц. mi double diіse; pyc. ми дубль-дієз; італ. mi doppio diesis), зниження на півтон - es (англ. E flat; франц. mi bйmol; pyc. мі-бемоль; італ. mi bemolle), на два півтони - eses (англ. E double flat; франц. mi double bйmol; pyc. ми дубль-бемоль; італ. mi doppio bemolle). При позначенні тональностей до позначення звуку тоніки додають слово dur або moll, одночасно застосовуючи для мажору прописне E, для мінору - рядкове; так, E-dur означає мі мажор, Es-dur - мі-бемоль мажор, e-moll - мі мінор, es-moll - мі-бемоль мінор. B теоретич. працях тональність може позначатися і однією літерою; в цьому випадку E означає мі мажор, e - мі мінор.Hек-які музикознавці-теоретики застосовують буквене позначення тризвуків: в цій системі E означає ми мажорний тризвук, e - ми мінорний.
B. A. Bахромеев.

Музична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія, Радянський композитор. Під ред. Ю. В. Келдиша. 1973-1982.