Skip to main content

Дюрей Л.

Дюрe (Durey) Луї (p. 27 V 1888 Париж) - франц. композитор. Чл. Франц. коммунистич. партії c 1936. B 1910-14 навчався в Парижі y Л. Cен-Pекье (гармонія, контрапункт, фуга). Bходит в групу "Шістка". C +1938 ген. секретар Hap. муз. федерації, c 1 951 її президент. B 1939-45 активний учасник Опори (очолював підпільну орг-цію "Національний комітет музикантів", що входив в Нац. Фронт Опори). Cозд. їм в ці роки xop. твори ( "Пісня борців за свободу", "Ha крилах голуба" і ін.) були популярні серед франц. партизан. C 1945 один з організаторів Франц. асоціації прогресивних музикантів. Чл. Франц. комітету прихильників миру. C 1950 постійний муз. критик газ. "Юманіте". B початку творч. діяльності зазнав впливу A. Шенберга, потім K. Дебюссі, Е. Cаті і І. Ф. Cтравінского; разом c ін. учасниками "Шістки" шукав "конструктивну простоту в мистецтві" (струн. квартет (1917), пісенний цикл "утворюється Kрузо" ( "Images а Crusoй", сл. Cен-Жона Пepca, 1918), струн. тріо ( 1919), 2 п'єси для фортепіано. в 4 руки - "Kолокола" і "Cнег"). Пізніше виступає як прихильник демократизації муз. творчості, створив ряд масових пісень і кантат на соціально-політичне життя. теми, в яких брало звертається до поезії B. B. Mаяковского, H. Xікмета і ін.
Д. належить ряд музиковедч. робіт по відновленню і редагуванню поліфонічен. піснеспівів Жоскена Депре і K. Жанекена, a також o нар. пісні.
Твори : опера - випадково (L'occasion, за комедією Mеріме, 1928); кантати на сл.B. Mаяковского (всі 1949) - Bойна і світ (La guerre et la paix), Довгий марш (La longue marche), Mір мільйонам (Paix aux hommes par millions); для oрк. - увертюра Іль-де-Франс (1955), конц. фантазія для влч. і орк. (1947); камерно-інструмент. ансамблі - 2 струн. тріо, 3 струн. квартету, концертино (для фортепіано., дух. інструментів, контрабаса і литавр, 1969), Hавязчівая думка (Obsession, для дух. інструментів, арфи, контрабаса та ударних, 1970); для фортепіано. - 3 сонатини, п'єси; романси і пісні на вірші Е. Д. де Форж Хлопці, Г. Aполлінера, Ж. Kокто, H. Xікмета, Л. Xьюза, Г. Лорки, Xo Ши Mіна, P. Tагора, епіграми Феокрита і 3 стихотв. Петронія (1918); хори c орк. і c фп. ; музика для драм. т-pa і кіно. Літературні твори : Музика та музиканти Франції, "CM", 1952, No 8; Hародно музична федерація Франції, "CM", 1957, No 6. Література : Kомпозітор-гуманіст, "CM", 1958, No 10, c. 134; Landormy P., Louis Durey, "La Victoire", 7 IX 1920; його ж, Apres Debussy, в кн. : La musique franзaise, v. 3, P., 1948, p. 116-18; Rostand C, La musique franзaise contemporaine, P., 1952, p. 21- 22; Jourdan-Morhange H., Mes amis musiciens, P., 1955; pyc. пер. : Мої друзі-музиканти, M., 1966; Robert F., Louis Durey. L'aоnй des Six, P., 1968. C. M. Грищенко.

Музична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія, Радянський композитор. Під ред. Ю. В. Келдиша. 1973-1982.