Skip to main content

Дармштадт

(darmstadt) - місто в ФРН (земля Гессен). 141 тис. Жит. (1970). Один з найстаріших муз. центрів Німеччини. Перші документ. відомості про муз. життя Д. відносяться до 2-ї пол. 16 в. На рубежі 16-17 вв. високого рівня досягло хор. спів, навчання к-рому велося в спец. церк. школі. У 1600 встановлюється великий орган в гір. соборі, в 1612 - малий орган в будівлі ратуші. У 1695 в графському замку зводиться будівля для театру. уявлень - т. зв. Кайзерівський зал. У 20-і рр. 17 в. була створена Придв. капела, що стала провідним муз. колективом міста. У 1670 в Д. був споруджений один з найбільших в Європі глокеншпіль роботи голландського майстра З. Фербека. Починаючи з перших десятиліть 17 в. в Д. регулярно даються уявлення з музикою і танцями, дещо пізніше ставляться зінгшпілі, балети і пантоміми, з 1673 почалися оперні спектаклі придворної трупи, репертуар к-рій становили спочатку переважно произв. франц. і італ. композиторів. Велике розвиток отримує нотопечатное справу. Разом з тим муз. життя Д. заважали багаточисельних. війни, а також зневажливе ставлення до серйозної музики з боку мн. правителів Д. В поч. 18 в. велике значення мала діяльність Придв. капельмейстера, композитора К. Граупнеру (автора багаточисельних. духовних і світських произв.), розширив склад Придв. капели і здійснив ряд оперних пост. за участю видатних співачок (А. М. Шобер, І. Е. Хессе і ін.). Розширення конц. діяльності відбувається і при наступникові Граупнеру - В. Г. Ендерле; репертуар капели охоплював сотні произв. , А рівень виконання славився на всю Європу, однак за примхою правителів Д. у 2-й пол. 18 в. капела була розпущена. Відродження муз. життя Д. відноситься до останніх років 18 ст. і було в значить. ступеня результатом товариств. зусиль. Створюються оркестр, великий аматорський хор (1790), в місті виконуються вперше мн. великі произв. європ. композиторів. У 1806 організовується Товариство любителів театру, з ініціативи догрого в Д. запрошуються на гастролі оперні трупи; концерти і спектаклі стають відкритими, публічними. У 1810 починає функціонувати постійно діючий оперний т-р (в 1819 відкрито спец. Збудоване приміщення). Важливу роль у становленні муз. культури Д. грали диригенти В. Мангольд, який керував в 1825-53 оперним т-ром, і К. А. Мангольд, який очолював в 1839-89 конц. життя міста і займався також великий педагогічний. роботою. У 19 ст. створюються ораторіальному суспільство (1831), "Лідертафель", Моцартівське товариство, Вагнерівське суспільство, Товариство церковної музики землі Гессен, котрі мали власної. хор. колективами любителів. У 1851 за ініціативою Ф. Шмітта заснована перша приватна муз. школа, що отримала назву консерваторії, а потім і ряд ін. уч. закладів. Створюються разл. камерні ансамблі та об'єднання любителів камерно-інструмент. музики. З кін. 19 в. Д. став одним з провідних центрів виконання і вивчення суч. музики. З 1914 тут відбуваються фестивалі камерної музики (програми яких брало складають переважно. Твори суч. Авторів), а також весняні оперні фестивалі. Працювали в Д. в різні роки диригенти Ф. Вейнгартнер, Б. Киттель, М.Баллінг, Й. Розеншток, Е. КЛЕЙБЕР і режисер Е. Лерт сприяли підняттю рівня виконання симфонічного. оркестру та оперного т-ра. У 1922 консерваторія була передана у відання держави і перетворена в вища уч. заклад.
В роки фашистського режиму значення Д. як світового музичного центру різко падає. Після закінчення 2-ї світової війни провідну роль у відновленні музичного життя Д. зіграло т. Н. Краніхштейнское суспільство нової музики (розташоване в замку Краніхштейн, поблизу Д.), згодом перейменоване в Міжнародний музичний ін-т. З 1946 суспільство щорічно організовує т. Н. Міжнародні канікулярні курси нової музики, що стали одним з провідних європ. центрів пропаганди муз. авангардизму. Під час канікулярних курсів регулярно проводяться Міжнародні конкурси на Краніхштейновскую ін. За краще виконання суч. музики. У 1951 в Д. переведений з Байройті Ін-т нової музики і муз. виховання (веде широку дослідницьку та пропагандистську діяльність), який співпрацює з Краніхштейнскім суспільством нової музики. Діяльність ін. Муз. організацій міста - Оперного т-ра землі Гессен, симфонічного. оркестру та Академії музики (кол. консерваторія) знаходиться під сильним впливом модерністських напрямків. Д. є резиденцією зап. -германского відділення Міжнародного товариства сучасної музики. У Д. видається "Дармштадський листок нової музики" ( "Darmstдdter Blдtter zur Neuen Musik", з 1959).
Література : Rasquй E., Geschichte des Theaters zu Darmstadt (1559-1710), Darmstadt 1852; Kaiser H., 125 Jahre Darmstadter Oper, Darmstadt, 1936; Kaiser H., Das Barockentheater in Darmstadt, Darmstadt, 1951; Noack Fr. , Hofkonzerte zu Darmstadt, "Mf", 1954, Jahrg. VII, H. 3, S. 312. X. Зеегер.

Музична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія, Радянський композитор.Під ред. Ю. В. Келдиша. 1973-1982.