Skip to main content

Кокле

(kokle) - латиш. струнний щипковий муз. інструмент такого ж пристрою, як літів. канклес, ест. Каннель, карело-фін. кантеле і рус. крилоподібні (звончатих) гуслі. Довжина К. зазвичай ок. 700 мм. Корпус довбані або склеєний з окремих частин.
Старовинні К. мали 5 жильних струн, сучасні - 7-20 і більше металеві. струн. Налаштування струн діатонічна. При грі К. кладуть на стіл, рідше на коліна, а під час руху підвішують на шию. Струни защипують пальцями обох рук або правою рукою брязкають по ним плектром, а лівої - глушать не беруть участі в грі.
В суч. виконавстві застосовують обидва способи одночасно. К. - найбільш поширений і улюблений інструмент латишів, символ їх нар. музики. На К. грають соло, акомпанують співу, з них становлять однорідні ансамблі, об'єднують з ін. Інструментами. В Рад. Латвії створено сімейство удосконалених оркестрових К. (системи С. М. Краснопёрова) - сопрано, альт, тенор, бас.
До. А. Вертков.

Музична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія, Радянський композитор. Під ред. Ю. В. Келдиша. 1973-1982.