Skip to main content

Камбер Р.

(cambert) Робер (бл. 1628, Париж - 1677, Лондон) - франц. композитор. Навчався музиці у Ж. Шамбоньера. З 1652 органіст собору Сент-Оноре в Парижі, в 1662-66 капельмейстер (разом з Ж. Бата) при дворі Анни Австрійської, з 1655 "сюрінтендант королівської музики". У співпраці з поетом П. Перреном написав муз. -сценіч. произв. : "Пастораль" ( "Pastorale", пост. В Іссі, потім Венсенне, 1659) - першу франц. "Комедію на музиці", "Аріадна і Бахус" (1659), "Тріо-буф де Карізеллі" (1666, для комедії "Невидимий рогоносець" Брекура) і ін. у 1669 К. і Перрен отримали від Людовика XIV патент на організацію "Королівської академії музики", що стала першим постійним оперним т-ром в Парижі (нині - "Гранд-Опера"). У день відкриття "Академії" (1671) була виконана пастораль К. "Помона", а в 1672-його опера "Муки і радості любові" ( "Peine et plaisirs de l'amour"). Після того як керівництво "Академією" в 1672 перейшло до комп. Ж. В. Люллі, К. поїхав в Англію, де заснував за зразком паризької "Королівську академію музики" в Лондоні (1674), здійснивши тут постановку своєї опери "Аріадна, або Весілля Вакха" ( "Ariadne or The mariage of Bachus", переробка "Аріадни і Бахуса"). К. належать також: елегія "Невдячна німа" (одна тисяча шістсот п'ятьдесят вісім), опера "Адоніс" (тисячі шістсот шістьдесят дві), збірники застільних пісень (airs а boire, тисячі шістсот шістьдесят п'ять), мотетов (партитури багатьох творів К. не збереглися).
Література : Pougin A., Les vrais crйateurs de l'opйra franзais, Perrin et Cambert, P., 1881; Rо1land R., Histoire de l'opйra en Europe avant Lully et Scarlatti, P., 1895; Prod'homme J.G., L'Opйra (1669-1925), P., 1925; Tessier A., ​​R. Cambert а Londres, "RM", 1927, No 2.

Музична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія, Радянський композитор. Під ред. Ю. В. Келдиша. 1973-1982.