Skip to main content

Браудо І. А.

Ісай Олександрович (28 vII (9 VIII) 1896 року, с. Боярки, поблизу Києва - 11 III 1970, Ленінград) - сов. органіст, піаніст, педагог і музикознавець. Засл. діяч позов-в РРФСР (1957). Доктор мистецтвознавства (1965). У 1915-17 навчався в Моск. консерваторії по класу фортепіано. А. Б. Гольденвейзера, в 1914-15 і 1921-23 в Ленингр. консерваторії по класу органа Ж. Гандшіна і Н. К. Ванадзіна. У 1924 і 1926 удосконалювався в Парижі і Лейпцигу. З 1923 викладав в Ленингр. консерваторії (класи органу та фортепіано.), з 1935 професор. Б. - один з видатних майстрів сов. органного виконавства. Концертував з 1927, виконував музику 16-17 вв. , Органні произв. І. С. Баха, композиторів-романтиків, суч. зарубіжних і сов. композиторів. Автор орг. транскрипцій.
Наукові інтереси Б. пов'язані з теорією виконавської позовква, а також з вивченням музики І. С. Баха. Автор кн. - "Артикуляція" (Про вимові мелодії), (Л., 1961), "Про вивчення клавірних творів Баха в музичній школі", (М. - Л., 1965).
Література : Травневий В., І. А. Браудо - мислитель і музикант, в сб. : Музика та життя. Музика і музиканти Ленінграда, Л. - М., 1972, с. 190-201. Л. Е. Гаккель.

Музична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія, Радянський композитор. Під ред. Ю. В. Келдиша. 1973-1982.