Skip to main content

Allegro

(аллйгро, італ., Букв. - веселий, жвавий). 1) Термін, спочатку означав (по Й. Й. Кванц, 1752 ) "бадьоро", "живо". Як і ін. Подібні позначення, ставилося на початку произв. , Вказуючи на панівне в ньому настрій (див., Напр., Symphonia allegra А. Габріелі, тисяча п'ятсот дев'яносто шість). Теорія афектів ( см. Афекту теорія), що користувалася широким поширенням в 17 і особливо в 18 ст. , Сприяла закріпленню подібного його розуміння. Згодом терміном "А." стали позначати рівномірний активний рух, рухливий темп, умовно швидший, ніж allegretto і Moderato, але більш повільний, ніж vivace і presto (подібне співвідношення А. і presto початок встановлюватися в 17 ст.). Зустрічається в самих разл. за характером муз. произв. Часто використовується з доповнюючими словами: A. assai, A. molto, A. moderato (помірне A.), A. con fuoco (палке А.), А. соn brio (полум'яне A.), A. maestoso (величне А. ), A. risoluto (рішуче A.), A. appassionato (пристрасне А.) і ін. 2) Назв. произв. або частини (зазвичай першої) сонатного циклу, написаних в характері А.
Література : Quantz J. J., Versuch einer Anweisung die Flцte traversiere zu spielen, В., 1752; поcле. изд. Lpz. , 1926; Harding R. E. M., Origins of musical time and expression, L., 1938; Herrmann-Bengen L., Tempobezeichnungen, Mьnchner Verцffentlichungen zur Musikgeschichte, I, Tutzing, 1959. Л. М. Гінзбург.

Музична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія, Радянський композитор. Під ред. Ю. В. Келдиша. 1973-1982.