Skip to main content

Александров А. В.

Олександр Васильович (1 (13) iV 1883 с. Плахино, нині Захарівське р-ну Рязанської обл. - 8 VII 1946 Берлін) - радянський композитор, педагог і диригент. Нар. арт. СРСР (1937). Доктор мистецтвознавства (1940). Генерал-майор (1943). Чл. КПРС з 1939. Займався музикою в регентських класах Придв. співочих. капели (Петербург). У 1900 вступив в Петерб. консерваторію (клас композиції А. К. Глазунова і А. К. Лядова), але через хворобу перервав заняття. З 1909 навчався в Моск. консерваторії по класу композиції С. Н. Василенко (закінчив в 1913, дипломна робота - опера "Русалка" по А. С. Пушкіну), а також по класу співу у А. Мазетті (1916). У 1906-1909 і 1913-16 жив в Твері, де працював хормейстером, організував і очолив муз. школу. Написав в цей час симфонію і симфонічного. поему "Смерть і життя". З 1918 викладач, з 1922 професор Моск. консерваторії. Учнями А. були мн. хор. і воєн. диригенти, муз. теоретики. Працював хормейстером моск. Камерного т-ра (1922-28), диригентом Держ. хор. капели (1926-30).
Диригент високою муз. культури, глибоко розкривають характер рус. і сов. пісні, А. став творцем Червонопрапорного ансамблю пісні і танцю Радянської Армії (1928, нині його імені). Ансамбль завоював величезну популярність в СРСР і за кордоном; поклав початок створенню в Сов. Союзі багатьох ансамблів пісні і танцю. Кращі досягнення А. -композітора тісно пов'язані з роботою в ансамблі, з його виконавським стилем.Ряд творів А. ( "Святе ленінський прапор", "Пісня про Радянський Союз", "Пісня про Лазо" і ін.) Відрізняється епіч. широтою і распевностью, гимнической характером звучання. Ці твори продовжують традиції рус. муз. класики (здравиці-славлення, що йдуть від опери Глінки "Іван Сусанін"). Одна з кращих пісень композитора "Священна війна" (сл. В. І. Лебедєва-Кумача), створена в перші дні Великої вітчизн. війни 1941-45 і стала її муз. емблемою, поєднує риси хор. гімну і похідного рус. маршу, близького революційного фольклору. Образи сов. воїнів втілені в піснях "Ешелонна", "Бийте з неба, літаки", "За велику землю радянську", "Пісня про маршала Рокоссовського", "Пісня про Радянської Армії" та ін. У деяких піснях А. відтворені сторінки історії отд . військових частин: "Пісня 11-ї армії", "Пісня 2-й Приамурського дивізії", "Пісня 32-й дивізії" і ін. Стилістика цих пісень органічно пов'язана з армійським муз. фольклором, нерідко - з солдатської частівкою.
А. обробив для хору партизанську пісню "По долинах і по узгір'ях", що набула широкого поширення, бойові наспіви періоду Гражда. війни 1918-1920: "Через лісі", "Гуляв по Уралу Чапаев-герой". Серед ін. Обробок нар. пісень - "Вниз по матінці по Волзі", "Не шуми ти, мати, зелена дубравушка", "Ой, та ти Калинушка" і ін. Автор музики Держ. гімну Рад. Союзу (1943). Держ. пр. СРСР в 1942 (за ряд пісень) і 1946 (за конц. -ісполнітельскую діяльність). Помер в Берліні під час гастролей. У 1971 засновані 1 золота і 3 срібні медалі ім. А. за кращі произв. на військово-патріотичну тему.
Література : Шилов A., А. В. Александров, М., 1955; Поляновський Г., А. В. Александров, М., 1959; Історія російської радянської музики, т. 2, М., 1959, с. 87-93. В. І.Зак.

Музична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія, Радянський композитор. Під ред. Ю. В. Келдиша. 1973-1982.