Skip to main content

Абраньі К.

(Аbrаnyi) Корнель (15 X 1822, Сентдьyoрдь-Абрань - 20 XII 1903 році, Будапешт) - угор. піаніст, композитор, муз. письменник і муз. -обществ. діяч. На муз. розвиток А. вплинули видатні майстри вербункош - Я. Лавотта, Я. Біхарі, М. Рожавёльдьі і ін. угор. музиканти, з до-римі А. спілкувався з дитинства. Навчався у Я. Кірха і В. долен. У 1843 виїхав за кордон для продовження занять музикою. У Мюнхені познайомився з Ф. Лістом, дружба з до-рим тривала до кінця життя. У 1843-44 удосконалювався по фортепіано. у Ф. Шопена і Ф. Калькбреннера в Парижі і у Й. Фішхофа у Відні (1846). Повернувшись в Пешт, концертував, працював в муз. театрах (1847). У 1848-1849 обіймав офіційні пости в революційному уряді. Брав уроки у М. Мошон (1855-58). У 1860 заснував в Будапешті перший угор. муз. журнал "Zenйszeti Lapok", до 1876 був його редактором, публікував статті, в яких брало виступав за розвиток нац. муз. руху. Один з організаторів Академії музики (1875), її секретар і професор.
Автор підручників, муз. -теоретіч. , Історич. і естетичний. робіт, книг про композиторів - Ф. Ліста, М. Мошон, Ф. Еркеля, а також статей про Г. Берліоз, Ф. Шопена та Р. Вагнера. Найбільш відома стаття А. "Мистецтво і революція" ( "Mьveszet йs forradalom", 1867).
Як композитор проявив себе гл. обр. в фп. музиці (фантазії, ноктюрни, танці, обр. народних мелодій). Писав також романси на слова угор. поетів, пісні, хори. Виразник угор.нац. романтизму, А. в своїх соч. широко використовував угор. муз. фольклор, поєднуючи його з прийомами зап. -Європа. листи ( "Соната в угорському стилі" - "Magyar irбlyu szonбta", 1890-91).
Літературні твори : Tanulmбny Liszt P. Koronбzбsi misйje felett, Bdpst Би, 1869; Mosonyi Mihбly йlet- йs jellemrajz, Bdpst, 1872; Liszt Ferenc йletrajza ..., Bdpst, 1873; Elmйleti йs gyakorlati цsszhangzattan, kцt. 1, Bdpst, 1874; Zenйszeti aesthetika ..., Bdpst, 1877; A magyar dal йs zene sajбtsбgai, nyelvi, zцngidomi, s mьformai szempontbуl, Bdpst, 1877; Altalбnoszenetцrtйnet, Bdpst, 1886, 1905; Dalбregyesьlet negyedszбzados tцrtйnete, Bdpst, 1892; Erkel Ferenc йlete йs mьkцdйse, Bdpst, 1895; Йletembцl йs emlйkeibцl, Bdpst, 1897; Kйpek a mult йs jelenbцl, Bdpst, 1899; A magyar zene a XIX, szбzadban, Bdpst, 1900. Література : Бbrбnyi-Katona K., Id. Бbrбnyi Kornйl, Bdpst, 1923; Kern A., Id. Бbrбnyi Kornйl, "Budapesti Hirlap", 1903, No 351; ralбgyi L., Id. Бbrбnyi Kornйl, "Magyar Hirlap", 1928, No 98. В. Ю. Дельсон.

Музична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія, Радянський композитор. Під ред. Ю. В. Келдиша. 1973-1982.