Skip to main content

Авраамів А. М.

Арсеній Михайлович (10 (22) iV 1886 році, хутір Малий Несветай, нині Ростовської обл. - 19 V 1944, Mocквa) - сов. муз. теоретик, фольклорист і композитор. У 1908-11 навчався в Муз. -драм. уч-ще Моск. філармоніч. т-ва у І. Н. Протопопова та А. М. Корещенко (теорія музики), користувався порадами С. І. Танєєва. З 1910 виступав з лекціями і статтями про музику (псевд. Ars). У 1917-18 урядовий комісар позов-в Наркомосу РРФСР, один з організаторів Пролеткульта (очолював його муз. І мистецтв. -етнографіч. Відділи). У 1918-26 збирав матеріали для акустичного вивчення муз. ладів народів Росії і Сходу. У 1941-43 мистецтв. керівник Рус. нар. хору, створеного П. Г. Ярков. У 1935-41 працював в Нальчику, сприяв розвитку муз. -Проф. культури Кабардино-Балкарії, збирав муз. фольклор, написав на його основі ряд произв. ( "Кабардинського танці", 1936; увертюра "Аул Батир", 1940; инстр. П'єси, хори і ін.).
А. був оригінальним експериментатором, що вирізнялося новизною науч. бачення, часом парадоксальна думки, приводила його до помилкових висновків. У своїх працях А. прагнув до застосування в муз. позов-ве суч. техніч. досягнень. Він винайшов спосіб графічного запису звуку на плівку шляхом відтворення разл. мальованих геометричних. фігур, пізніше використану за кордоном для озвучування кінофільмів (в 1932-33 зав. лабораторією "мальованого звуку" Наук. дослідного ін-ту кінематографії).А. - один з теоретиків нар. муз. творчості ( "Народ і художня творчість", в сб.: "Мистецтво і народ", П., 1922; "Проблема Сходу в музичній науці", "Російський сучасник», 1924, кн. 3, і ін.). У ряді робіт А. не уникнув формального експериментаторства (спроба побудови ультрахроматіческого 48-тонового звукоряду - т. Зв. Універсальної системи тонів), впливу вульгаризаторських пролеткультівських ідей ( "Симфонія гудків" - музика, відтворена за допомогою фабричних і заводських гудків, 1922) і т. п.
Літературні твори : Прийдешня музична наука і нова ера в історії музики, "Музичний сучасник», 1916, кн. 2; "Ультрахроматізм" або "омнітональность" (гл. Про Скрябіна), там же, 1916, грудень - січень, кн. 4-5 (мається відбиток, П., 1916); Jenseits von Temperierung und Tonalitдt, "Melos", 1920, No 6, 7, 8; "Універсальна система тонів" (U. T. S.), ч. 3. Підсумки і перспективи, "Жи", 1926, No 12; Синтетична музика, "СМ", 1939, No 8, та ін. Література : Земцовський І., Російська радянська музична фольклористика, в сб. : Питання теорії і естетики музики, вип. 6-7, Л., 1967, с. 224-26. І. М. Ямпольський.

Музична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія, Радянський композитор. Під ред. Ю. В. Келдиша. 1973-1982.