Skip to main content

А

1) Перша буква алфавіту музичного назву і буквене позначення одного з муз. звуків, що утворює нижній тон прийнятого в період раннього середньовіччя звукоряду (для його позначення використовувалися літери лат. алфавіту). Згодом, коли місце осн. тони діатоніч. звукоряду зайняло С, звук А став VI щаблем цього звукоряду. У Франції, Італії та деяких ін. Країнах більш споживані складовий позначення звуку А - lа (ля). Прописне А позначає звук великої октави, рядкове - малої; для звуків більш високих і нижчих октав застосовують додаткові цифри або рисочки; так, А чи А1 означають звук контроктави,

або А2 - другий октави. Для позначення хроматіч. видозмін даної щаблі звукоряду до букви А приєднують доповнить. склади; підвищення її на півтон позначається ais (англ. a sharp; франц. la diese; рос. ля-дієз; італ. la diesis), підвищення на два півтони - aisis (англ. a double sharp; франц. la double diese; рос. ля-дубль-дієз; італ. la doppio diesis), зниження на півтон - as (англ. a flat; франц. la bemol; рос. ля-бемоль; італ. la bemolle), на два півтони - ases (англ. a double flat; франц. la double bemol; рос. ля-дубль-бемоль; італ. la doppio bemolle). Хроматіч. видозміни ступені звукоряду можуть передаватися і за допомогою приєднання до її букв. позначенню знака альтерації: а

- ля-дієз (ais), a

- ля-бемоль (as) і т. д. При позначенні тональностей до позначень звуку тоніки додають слова dur і moll, одночасно застосовуючи для мажору прописне А, для мінору - рядкове; так, A-dur позначає ля мажор, As-dur - ля-бемоль мажор, a-moll - ля мінор, as-moll - ля-бемоль мінор.У теоретич. роботах тональність може позначатися і однією літерою; в цьому випадку А означає ля мажор, а - ля мінор; одна буква А в поєднанні з прийменником in позначає відповідний лад інструменту (clarinetto in А - кларнет в ладі ля). Іноді в музикознавчих роботах застосовується буквене позначення тризвуків; в цій системі А означає лямажорное тонічний тризвук, а - ля мінорний.
2) Звук, за яким налаштовуються муз. інструменти; як правило, для настройки служить звук а1 рідше А2 (іноді і с2). Певна частота коливань а1 встановлюється як еталон; для зручності настройки виготовляються відповідні камертон.
3) В хорової літературі буквою А позначається альтова партія, в оркестровій - партія альтового гобоя (А. гоб.).
В. А. Вахромеев.

Музична енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія, Радянський композитор. Під ред. Ю. В. Келдиша. 1973-1982.